Відчути японське мистецтво хмельничани та гості міста можуть, завітавши в обласний художній музей. З нагоди проголошення 2017-ого роком Японії в Україні за ініціативи українсько-японського центру Хмельницького національного університету тут відбулося відкриття виставки японської каліграфії київського художника Богдана Пархоменка “NEO-CALLIGRAPHY by RAIRYU”. Богдан Пархоменко тривалий час мешкав у Японії, де вивчав тамтешнє мистецтво, був свідком великого землетрусу, який щось переродив у ньому, надихнув на нову творчість. Богдан Пархоменко став загадковим райру — добрим японським божеством — драконом, у білому костюмі якого і представляв роботи в нашому місті.
Відчути японське мистецтво хмельничани та гості міста можуть, завітавши в обласний художній музей. З нагоди проголошення 2017-ого роком Японії в Україні за ініціативи українсько-японського центру Хмельницького національного університету тут відбулося відкриття виставки японської каліграфії київського художника Богдана Пархоменка “NEO-CALLIGRAPHY by RAIRYU”.
Богдан Пархоменко тривалий час мешкав у Японії, де вивчав тамтешнє мистецтво, був свідком великого землетрусу, який щось переродив у ньому, надихнув на нову творчість. Богдан Пархоменко став загадковим райру — добрим японським божеством — драконом, у білому костюмі якого і представляв роботи в нашому місті.
Перша частина експозиції — колекція “Ієрогліф року, традиції Японії”. Автор розповідає, що японці кожен рік називають певним ієрогліфом, який знаменує найбільшу подію в країні.
Наприклад, ієрогліф “Щин” (потрясіння, стряска, струс) знаменує великий землетрус у Японії 1995 року. А “Щоку” — їжа, страви, трапеза — спалахи харчових отруєнь 1996 року через кишкову паличку.
Інша частина експозиції — ієрогліфи, якими зичить поціновувачам власного мистецтва всіх гараздів. Так, ієрогліф “Фукуші” символізує початок удачі і щастя, “Хіщоу” — зліт до небес… Смислове значення картин підсилює техніка їх виконання. Автор навчався у східних майстрів, зокрема у каліграфіста Рюсекі Морімото, синтезував вміння з власною авторською технікою, основаною на класичній японській та китайській каліграфії з елементами живопису, поп- та стріт-арту, графіки та графіті. Попри сучасні віяння тут обов’язковим є дотримання традиційних канонів. Неокаліграфія вимагає від автора максимального зосередження й спонтанності виконання, а також необмеженої фантазії та почуття гумору.
Як створює картини Богдан показав під час перфомансу. Ця частина відкриття експозиції була вражаючою!
Райру, озброївшись фарбами, виплеснув згусток своїх емоцій, підсилюючи ефект криком, на полотно паперу — намалював ієрогліфи, які бажають хмельничанам гараздів у цьому році, наприклад, багатого врожаю. Деякі ієрогліфи створював, поклавши папір на підлогу. На ньому клейкою речовиною намалював візерунок-ієрогліф, засипав піском і забризкав кольоровими фарбами. Коли клей висох, струсив залишки піску і на папері залишився яскравий каліграфічний згусток.
У такий спосіб намальована більшість робіт експозиції. Навіть далеким від японського мистецтва вони принесуть естетичне задоволення, викликане неординарністю техніки, яскравістю, багатоколірністю, експресивністю малюнка.
Вперше хмельничани так близько познайомилися з сучасним мистецтвом, що має коріння в Японії.
Центрова частина експозиції — триметрові інсталяції “Храм і трон”. Створені вони, за словами автора, і для заряду позитивом. Сівши на велетенський трон, кожен міг відчути себе Богом. “Храм” — теж символ поклоніння творчості. Каже, якщо задзвонити у дзвін інсталяції, збудуться всі бажання. “Віруючих” у релігію Сходу знайшлося багато — дзвін калатнув десятки разів. Сподіваємося, загадане збудеться!
Цікаво, що гості експозиції, крім самого автора (він — білий дракон), були одягнені у чорне за вимогами дрес-коду. Це не тільки естетично вирізнило відкриття експозиції, а й нагадало ще одне східне поняття: автор — Інь (біле) — активне, а глядачі — його Янь (чорне, пасивне), тобто ті, хто надихає, без яких не існував би митець.
“Японія — одна з найдивовижніших країн. Без власних ресурсів, але одна з економічно найрозвинутіших у світі. Можливо, це саме через мудру філософію, закладену і в мистецтві”,— зазначив доктор економічних наук, професор, проректор з науково-технічної роботи ХНУ Михайло Войнаренко.
З візитом до нашого міста і відкриттям експозиції Богдана Пархоменка привітали і заступник міського голови Галина Мельник та директор музею Лариса Чернова.
Під час експозиції оголошено конкурс на краще слово, яке б характеризувало 2016 рік в Україні. Деталі на сайті www.rairyu.com.
Ірина САЛІЙ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО