Чи ви помітили, як останнім часом більшість вітчизняних телеканалів активно заговорила про реінтеграцію окупованих територій Донбасу в Україну? Практично про це говорять нині всюди — і на проросійських телеканалах, яких у нас, як ви знаєте, вистачає, і на тих, що вважаються державницькими.
Чи ви помітили, як останнім часом більшість вітчизняних телеканалів активно заговорила про реінтеграцію окупованих територій Донбасу в Україну? Практично про це говорять нині всюди — і на проросійських телеканалах, яких у нас, як ви знаєте, вистачає, і на тих, що вважаються державницькими. Апелюю до телебачення через те, що нині воно є найефективнішим за своїм впливом на суспільство, хоча ця тема не менше зачепила друковані видання і соціальні мережі. Відверто скажу, мене обурює пацифістична тональність більшості цих дискусій у телеефірі, які аж надто часто схиляються до відвертого колабораціонізму якраз нині, на фоні воєнної ескалації на всій лінії фронту, та прагнень російських окупаційних військ і їхніх поплічників захопити Авдіївку.
Здавалося б, які ще аргументи треба навести для наших реінтеграторів з приводу безрезультативності їхніх намірів якимось мирним шляхом повернути окуповані території, поки там хазяйнує Кремль? На практиці ж виходить, що у них, видно, інше медіа-замовлення з цього приводу. Тож у той час, коли Україна прощається з полеглими героями під Авдіївкою, звучать дивні публічні спічі “корисних ідіотів”, як нині образно називають цю публіку, що свідомо чи несвідомо ллють воду на кремлівський млин.
Останнім часом у них з’явився ще один привід для активізації, пов’язаний зі спробою колишніх атошників заблокувати залізничне сполучення з окупованими територіями, яке стало засобом цинічної контрабанди, насамперед вугілля загалом з шахт олігарха Ахметова, які заразом фінансують окупантів. Так, можливо, не надто сприятливий час обраний для цієї патріотичної акції, адже щонайменше восени 2014-го треба було рішуче припинити ці псевдоекономічні зв’язки з окупованими територіями, як і політику ні війни, ні миру, твердячи про якесь дивне АТО, яке для внутрішнього вжитку влада таки називає війною, а на міжнародному рівні грається з цим терміном. А заразом і з Мінськими угодами, які вже давно зайшли в глухий кут. До речі, у зв’язку з нинішньою ескалацією на фронті у Києві навіть заговорили про введення в країні чи на прифронтових територіях воєнного стану, що цілком логічно могло б стати приводом для більш жорсткої постановки питання про російську агресію в Україні на міжнародній арені з поверненням до ідеї перетворення нормандського формату в будапештський на основі меморандуму про ядерне роззброєння України навзамін її територіальної цілісності, яку гарантували його підписанти, зокрема й брехливий Кремль…
Тож якої реінтеграції окупованих Росією українських територій прагнуть нині ці “корисні ідіоти”? — запитую себе і вчергове переконуюсь, що слід рішуче припиняти цю колаборантську інформаційну вакханалію на нашому телебаченні та в головах владоможців. Хоч тут виникає вже нове запитання: хто у нашому політикумі нині спроможний на такі принципові кроки?
Богдан ТЕЛЕНЬКО