Міське управління освіти завершує процес перетворення у департамент. Що це принесе хмельницькій освітній галузі? Про це та про готовність до майбутньої освітньої реформи, плани на нинішній рік розповів його директор Роман Миколаїв.
Міське управління освіти завершує процес перетворення у департамент. Що це принесе хмельницькій освітній галузі? Про це та про готовність до майбутньої освітньої реформи, плани на нинішній рік розповів його директор Роман Миколаїв.
— Романе Дмитровичу, які минулорічні досягнення міської галузі освіти можна виокремити?
— Міський голова найперше ставив завдання звести до мінімуму корупційні ризики в освітній галузі. Насамперед це стосувалося так званих батьківських внесків, які ніким не контролювалися. Шукаючи вихід із цієї ситуації, вирішили не йти шляхом заборон, як це робилося в інших обласних центрах. Натомість створити підґрунтя для унеможливлення корупційних схем в освітній галузі. Спільно з фінансовим управлінням запропонували програму “100 гривень на учня”. Таким чином минулого року за цією програмою з міського бюджету на потреби хмельницьких шкіл було виділено три мільйони гривень. Ці кошти навчальні заклади витрачали на заміну віконних блоків, закупівлю нових меблів, миючих засобів… Проте були й проблеми. Наприклад, навчальні заклади мали обмеження у шість тисяч гривень на покупку нового обладнання. Цього року ми знімемо ці обмеження. Також дозволимо школам купувати послуги. Контролюватимуть зловживання в цій сфері головні спеціалісти реформованого департаменту освіти.
Друге наше досягнення — кадрова політика. З самого початку наголошував, що якісні зміни у галузі можливі лише тоді, коли є відповідні кадри, готові втілювати ці зміни у життя. Тому влітку змінили керівників десяти загальноосвітніх навчальних закладів і тринадцятьох завідувачів дитсадками. Підбирали людей, які мають відповідні знання, проте не перебували на керівних посадах. Тобто ті, хто не вміє будувати корупційних схем. Сьогодні помітно, що хтось справляється краще, хтось — гірше.
Особливо можу відзначити якісні зміни у ЗОШ №21. У цій школі впродовж минулого року збільшилася кількість учнів. Більше того, новий директор хоче наступного року перепрофілювати школу в англомовну.
Крім того, минулоріч уперше за 25 років був збудований новий дошкільний навчальний заклад — ДНЗ №3 у Ружичній.
Саме ж управління освіти змінило підходи у діяльності, яка стала значно прозорішою, ми йдемо на діалог з хмельничанами. Для цього провели освітні форуми, вислухали думки та побажання і педагогів, і батьків. Ми це робимо, щоб покращити якість освіти, адже нині спостерігаємо загрозливу тенденцію: Хмельницький посів перше місце в Україні щодо відтоку школярів і студентів у польські навчальні заклади.
— У контексті цієї ситуації, як ви оцінюєте державну політику в сфері реформування освіти? Зокрема, перехід на 12-річну систему навчання…
— Вважаю, що у нас відбувається фальсифікація реформи. Вона вимагає кардинального перегляду кадрової політики, на що найближчим часом не піде жоден уряд. Нині 80% педагогів, на моє переконання, не готові до освітньої реформи. Її суть має полягати не лише у переході на 12-річну систему навчання, а й у зміні підходів до викладання.
Чому американська, фінська, польська системи освіти так притягують нашу молодь? Бо вони зорієнтовані на практичну реалізацію дитини у житті. Натомість вітчизняна освіта зводиться до механічного запам’ятовування інформації та її переказуванні. Фактично українська школа готує учня до ЗНО, а не до життя.
Учнів на Заході вчать розмірковувати, приймати рішення, обирати оптимальний шлях. Саме до такого підходу, на жаль, не готова більшість наших педагогів.
Ми вже можемо побачити, що сталося з 12-бальною системою оцінювання. Вона задумувалася як система оцінювання не знань, а схильностей дитини. Тобто за її допомогою учнів можна було профілювати за їхніми здібностями до природничих чи гуманітарних наук або до професійного навчання. А у що перетворилася 12-бальна система? У банальні оцінки.
— А чи готується місто до 12-річної системи освіти?
— Усі нові навчальні заклади, які ми починаємо будувати у Хмельницькому, будуть пристосовані до цієї реформи. 12-річна система передбачатиме існування трьох рівнів здобуття освіти — початкова школа (1-4 класи), середня (5-9 класи) і профільна (10-12 класи). Тобто дитина змінить три школи.
Навчально-виховний комплекс, який зводиться у мікрорайоні Озерна, даватиме дітям дошкільну і початкову освіту. Також тут плануємо збудувати гімназію, яка буде середньою ланкою.
Школа кожного ступеня вимагає інших підходів і обладнання. Усе це потрібно враховувати під час будівництва нових навчальних закладів і пристосування нинішніх шкіл до майбутньої реформи. Це буде тривалий процес, який закінчиться наприкінці 2020-х.
— Що міська влада планує робити з корпусом ЗОШ №6, який нині орендує Хмельницький університет управління та права?
— ЗОШ №6 не потрібен весь корпус, а лише три аудиторії. Тому ми хочемо укласти новий договір з ХУУПом. Плануємо обладнати під навчальні класи три аудиторії, а решта корпусу залишиться у користуванні університету. У будь-якому разі готові знайти консенсус, адже переконані, що вищі навчальні заклади теж повинні розвиватись у нашому місті.
— Завершується перетворення міського управління освіти у департамент. Для чого це?
— Грандіозних змін звичайні хмельничани на собі не відчують, проте це покращить ефективність управління освітньою галуззю міста. У нас є 39 загальноосвітніх навчальних закладів. За ними закріплені спеціалісти, котрі інспектують їхню роботу. Нині цим займаються лише три держслужбовці, через що виникає багато прогалин, адже їм важко впоратися з таким обсягом роботи. Після реорганізації за кожним спеціалістом буде закріплено три-чотири заклади. Це допоможе підвищити якість інспекції, краще контролювати обіг коштів, оперативніше вирішувати актуальні проблеми шкіл і дитсадків.
Окрім того, після реорганізації у нас з’являться спеціалісти, відповідальні за професійно-технічні училища, котрі нині фінансуються з міського бюджету. А це 87 мільйонів гривень щорічно! Причому сьогодні місто не може впливати ні на призначення директора, ні на використання корпусу… Після реформування ми зможемо розпочати процес переведення професійно-технічних навчальних закладів у комунальну власність міста, а згодом — ефективно управляти ними.
Загалом остаточне перетворення управління в департамент освіти та науки завершиться до кінця наступного місяця.
— Поділіться цьогорічними планами.
— На часі — проведення громадських слухань щодо наповнення перших класів. На жаль, багато хмельничан порушують принципи районування і віддають дітей у школи в інших частинах міста. Таким чином у деяких навчальних закладах класи переповнені, в інших учнів недостатньо. Тому хочемо дійти спільно з хмельничанами консенсусу, щоб вирішити це питання.
Також остаточно плануємо замінити віконні блоки у школах — коридорах, класах, спортзалах. Хочемо вирішити проблеми з дахами та харчоблоками. Більшість дахів у нас пласкі й протікають. Тому там, де можливо, будемо замінювати їх на скатні.
Окрім того, цьогоріч 13 мільйонів гривень кредиту ми отримаємо від NEFCO (Північна екологічна фінансова корпорація — авт.) на термомодернізацію шести навчальних закладів. Отож роботи вистачає.
Розмовляв Андрій ЯЩИШЕН