Одна з найтепліших міських подій узимку — щорічний все-український фестиваль пам’яті Юрія Гуреєва “Зимові візерунки”. Цьогоріч 19-21 січня у Палаці творчості дітей та юнацтва відкрили вже 28-у його сторінку. Народний художній колектив — ансамбль танцю “Подолянчик” запросив вишити на сцені танцювальні “Зимові візерунки” хореографічні колективи з Закарпаття та Одещини.
Одна з найтепліших міських подій узимку — щорічний все-український фестиваль пам’яті Юрія Гуреєва “Зимові візерунки”. Цьогоріч 19-21 січня у Палаці творчості дітей та юнацтва відкрили вже 28-у його сторінку. Народний художній колектив — ансамбль танцю “Подолянчик” запросив вишити на сцені танцювальні “Зимові візерунки” хореографічні колективи з Закарпаття та Одещини.
Свої танцювальні таланти вони демонстрували протягом трьох фестивальних концертів: “Ми радо зустрічаєм всіх”, святкового “День Злуки — це братерства день” та фінального “Концерту дружби”.
“Юрій Іванович започатковував фестиваль 1987 року, — розповідають керівник ансамблю Іван Гуреєв та викладач, а заодно його турботлива мати Лариса Гуреєва. — Обов’язкова його умова — неконкурсна основа. Діти, які приїжджають до нас, а цього року це 40 юних талантів, мають жити у родинах наших танцюристів, їх на цьому фестивалі виступило аж 110. Це дає змогу колективам подружитись, обмінятися традиціями, зблизити міста України. За час існування фестивалю до нас приїздили з Дніпропетровська, тодішнього Дніпродзержинська, Тернополя, Вінниці, інших міст України. Усі колективи залишилися з гарними враженнями про наше місто.І цього року, щоб одесити та закарпатці більше дізналися про Хмельницький, за підтримки міської ради ми провели для них екскурсію міськими музеями.
Гадаємо, цьогорічні “Зимові візерунки” — гарне продовження традиції засновника фестивалю, нашого родоначальника Юрія Гуреєва”.
Вперше на 28-ому фестивалі, крім хореографії та співу, заграв оркестр народних гуцульських інструментів дитячої школи мистецтв селища Ясіня Рахівського району Закарпатської області. Музиканти показали, як звучить справжня гірська трембіта. Оскільки закарпатці потрапили до нас на Водохреща, то подарували місту старовинні колядки й щедрівки. У традиційному гуцульському музики ще й заспівали гірські пісні. Наші артисти кажуть, що спершу мова західноукраїнських гостей була незрозумілою, але, поспілкувавшись удома і за кулісами, порозумілися.
Майстерним виконанням вразили й одесити — ансамбль народного танцю “Барвінок” з міста Білгород-Дністровський, яким керує Тетяна Мікуліна. “Барвінчата” показали і свої народні традиції, врізавши класного “Козачка”, і те, як танцюють у інших країнах, як-от “Болгарська сюїта” чи єврейський танець.
У відповідь “подолянчики” показали колоритну польську “Мазурку”.
“Зимові візерунки” традиційно організовують до Дня Соборності України. Цьому дню і тим, хто нині воює за соборність держави, “Подолянчик” присвятив хореографічну композицію “На вигоні”, хореографія випускниці та педагога ансамблю Катерини Товстої.
Діти вірять у світле майбутнє України, що довела композиція “Надія є”! Про це заспівав на фестивалі театр пісні “Злагода”.
Гостей та учасників фестивалю привітав директор міського департаменту освіти і науки Роман Миколаїв, вручивши колективам дипломи від міського голови Олександра Симчишина.
“Вважаю, фестиваль “Зимові візерунки” втілив задум Юрія Гуреєва об’єднати Україну. Юрій Іванович — донеччанин за походженням, став відомим подолянином, цим ще раз довів, що Україна — єдина!” — зазначив Роман Миколаїв.
З вітальним словом виступила і директор Палацу Марина Пилипак, яка вручила подарунки і грамоти учасникам фестивалю та особливо відзначила батьківський колектив “Подолянчика”, без якого свято не відбулося б.
Традиційно учасники фестивалю привезли квіти свого рідного краю. Їх вплели у велетенський вінок, який щороку прикрашає сцену фестивалю.
Ірина САЛІЙ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО