Двозначне враження викликала звістка про націоналізацію ПриватБанку, про що суспільство дізналося у день святого Миколая. Одразу виникло, принаймні в мене, питання, що за приколісти працюють у нашому уряді та Нацбанку, якщо рішення про цю, без перебільшення, стратегічну для інтересів держави фінансово-банківську спецоперацію хтось там вирішив приурочити саме до цього дня, який асоціюється з початком новорічних свят.
Двозначне враження викликала звістка про націоналізацію ПриватБанку, про що суспільство дізналося у день святого Миколая. Одразу виникло, принаймні в мене, питання, що за приколісти працюють у нашому уряді та Нацбанку, якщо рішення про цю, без перебільшення, стратегічну для інтересів держави фінансово-банківську спецоперацію хтось там вирішив приурочити саме до цього дня, який асоціюється з початком новорічних свят.
Тож якщо це подарунок усім нам, то виглядає він доволі сумнівно. Адже приємного сюрпризу за визначенням не могло бути, бо країну досі лихоманить від закриття багатьох комерційних банків, власники яких, вочевидь, не без сприяння з владних коридорів під виглядом рефінансування своїх фінустанов за рахунок бюджетних коштів просто дурили своїх клієнтів та державу, правоохоронна система якої виявлялася на диво гуманною до цих спритників. Зрозуміло, що з ПриватБанком, навколо якого останнім часом курсували найрізноманітніші чутки, подібна схема ліквідації могла обернутися, без перебільшення, непрогнозованими соціально-економічними збуреннями в усій країні, адже йдеться про системний банк, який зачіпає інтереси практично кожної української родини, до речі, зокрема й моєї. Держава просто змушена була нині піти на його націоналізацію, чого від неї, видно, вимагали й засновники-інвестори ПриватБанку, які, як я розумію, на чолі зі своїм лідером-олігархом Ігорем Коломойським свідомо погодилися на такий, щоправда, доволі коректний з точки зору загальнодержавних ризиків сценарій, звичайно ж, не забувши про свої інтереси.
Як там у народі кажуть: пани чубляться, а в дядьків лоби тріщать. Хоча, здається, у даному випадку попри наші з вами особисті ризики, прогнози щодо майбутнього ПриватБанку на найближчу перспективу виглядають доволі оптимістично, про що заявили і наші партнери з Міжнародного валютного фонду та Європи, які з розумінням сприйняти факт націоналізації цього найбільшого комерційного банку країни. І все ж ми з вами почуваємося, м’яко кажучи, не надто комфортно, адже, не знаю, як ви, а я своєю зарплатною карткою вчасно не зумів скористатися, що викликало певні незручності. Президент України, голова Нацбанку, прем’єр-міністр нас запевнили, що все буде гаразд з націоналізацією ПриватБанку. А мене особисто не покидають сумніви, чи цей банк, який визнавався донедавна найкращим у Східній Європі, зможе настільки плідно працювати під керівництвом державного менеджменту, який є не надто ефективним на інших прикладах.
Якщо проаналізувати оцінки цієї події експертним середовищем, то думки там поділилися на різнополярні судження. Проте ми повинні давати собі звіт у тому, що націоналізація ПриватБанку вводить нас у нові реалії не лише суспільно-політичної ситуації в країні. Як на мене, саме цей крок уряду та Нацбанку продемонструє, наскільки серйозно і принципово керівництво країни проявить політичну волю до реалізації курсу реформ. Хоча, як і у багатьох із вас, у мене з цього приводу залишається немало сумнівів та запитань до політичного керівництва нашої країни…
Богдан ТЕЛЕНЬКО