Наша нинішня передплатна кампанія триває на тлі доволі песимістичних прогнозів щодо майбутнього друкованої преси взагалі й “Проскурова” зокрема, який зіткнувся з багатьма проблемами, насамперед фінансово-господарського характеру.
Хоча, здавалося, попри запуск механізму роздержавлення ЗМІ, а наша газета обрала другу модель такого реформування, що передбачає дворічний термін, влада в країні мала б уважніше проаналізувати те, з чим вона залишається на медійному інформаційному полі під час російсько-української війни, коли має у своєму активі доволі обмежений ресурс для донесення об’єктивної інформації про власну діяльність. Та, здається, нині це вже нікого не цікавить, принаймні у вищих владних кабінетах, тож, правду кажучи, наша газета без реальної фінансової підтримки, насамперед своїх читачів та з боку міської ради, навіть, якщо це фактичний розрахунок за висвітлення її діяльності, не має шансів вижити у тому вигляді, інформаційній формі та змісті, якою вона була досі. Тож на фініші передплатної кампанії на наступний рік, що триває до кінця грудня, вважаю своїм обов’язком донести цю позицію для широкого читацького загалу, аби наші потенційні передплатники розуміли всю складність цієї проблеми.
Звичайно, зі свого боку, ми готуємося до будь-якого сценарію розвитку подій. Так, ми цілком можемо перетворитись у звичне чтиво з рекламно-комерційною складовою, нерозбірливою політичною рекламою, сумнівним змістом відповідних тематичних сторінок, але це вже не буде нинішній “Проскурів”, який зорієнтований насамперед на вдумливого, патріотично налаштованого читача, за що нашу газету завжди цінували постійні симпатики. Проте, як показує практика діяльності друкованих медіа в нашому місті, подібні видання разом зі штучно створеними скандальними газетами зникали врешті-решт, як і з’являлися. Ніколи ми не вважали своїми конкурентами і партійні видання, адже ці “бойові листки”, хоч і плутаються поміж серйозних газет, до яких ми себе числимо, завжди залишалися тимчасовими проектами, а їх активна поява була пов’язана з наближенням передвиборчих баталій. До речі, щось подібне і нині відчувається у суспільно-політичній атмосфері країни, що дещо ускладнить нашу роботу, адже завжди знаходяться охочі використати під час цих кампаній майже задарма наш інформаційний ресурс, особливо, якщо ті “охочі” мають непомірні амбіції, непідтверджені, наприклад, результатами тих же місцевих виборів.
Дехто нині з числа наших колишніх друзів якраз із таких партсередовищ, пробує нас вчити, яку газету треба робити, аби її краще читали, зрозуміло, виходячи зі свого дилетантського досвіду. Тож саме їм у першу чергу хочу нагадати, що творення газети — це складний творчо-виробничий процес, який легше зруйнувати, аніж пробувати з ним експериментувати чи тиснути на нас сумнівними з морального боку методами.
Нині ми, тобто наш невеличкий редакційний колектив, робить усе від нього залежне, щоб зберегти газету. Проте без вашої допомоги, шановні читачі, насамперед передплатою, вашими порадами, нам буде важко це зробити. Саме так виглядає нині реальна ситуація в нашій газеті на завершальному етапі передплатної кампанії.
Богдан ТЕЛЕНЬКО