Частина бійців, які захищали незалежність України на її сході, нині потребують не лише медичної, а й психологічної реабілітації. Гострота цієї необхідності пов’язана з тим, що у вітчизняних Збройних Силах психологічна підготовка військових до бойових дій досі на досить низькому рівні. Шляхи повернути ветеранів війни на Сході до нормального життя минулого четверга обговорили в Хмельницькому інституті соціальних технологій університету “Україна” у рамках тематичної конференції.
Частина бійців, які захищали незалежність України на її сході, нині потребують не лише медичної, а й психологічної реабілітації. Гострота цієї необхідності пов’язана з тим, що у вітчизняних Збройних Силах психологічна підготовка військових до бойових дій досі на досить низькому рівні. Шляхи повернути ветеранів війни на Сході до нормального життя минулого четверга обговорили в Хмельницькому інституті соціальних технологій університету “Україна” у рамках тематичної конференції.
Перша Всеукраїнська науково-практична конференція “Підтримка та реабілітація учасників АТО в Україні: досвід і перспективи” об’єднала військових, медиків, представників вищих навчальних закладів не лише регіону, а й країни. За словами ректора інституту Михайла Чайковського, для їх навчального закладу тема реабілітації учасників АТО є надзвичайно близькою, адже в “Україні” навчається понад 40 захисників Батьківщини.
“Хоч інститут є приватним навчальним закладом, наш колектив погодився запровадити для учасників АТО пільги в оплаті навчання. Допомогла у цьому і міська влада. За це ми вдячні міському голові Олександру Симчишину і депутатському корпусу. Так, для учасників АТО вже надані знижки на оплату навчання на загальну суму понад 120 тисяч гривень. Для цих студентів також розробили спеціальні навчальні плани. Нині всі державні структури, громадські організації та пересічні громадяни повинні докласти зусиль, щоб військові, повернувшись з війни, могли відчути підтримку, адаптуватися до мирного життя”, — наголосив Михайло Чайковський.
Робота над медичною, психологічною та соціальною реабілітацією атошників дійсно вимагає зусиль. Адже, за словами заступника голови облради Валерія Лескова, станом на 1 жовтня лише в нашій області мешкають 7 тисяч 685 учасників війни на Донбасі. З них 86 бійців під час бойових дій отримали каліцтва, через що потребують медичної реабілітації.
Втім у результаті бойових дій військові отримують не лише фізичні, але й психологічні травми. Левову частку таких травм займає посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Цей психічний розлад виникає у результаті переживання однієї чи кількох поспіль психотравмуючих подій. До речі, стикаються з ПТСР не лише військові, а й звичайні громадяни, які можуть стати жертвою теракту, стихійної катастрофи, аварії, побутового чи сексуального насильства. Втім не в усіх людей розвивається цей психічний розлад.
Ті ж, хто має подібні проблеми, відчувають труднощі з поверненням до нормального життя. Їх переслідує пережита подія, вони можуть відчувати безпідставну тривогу, депресію, підвищений гнів і чутливість до стресових ситуацій, проблеми з пам’яттю… Цей розлад може штовхати до скоєння злочинів, самогубства, наркоманії чи алкоголізму. Серйозність ПТСР ілюструє В’єтнамська війна, під час якої загинули 58 тисяч американських військових, але після її завершення, за різними оцінками, від 100 до 150 тисяч людей покінчили з життям.
Військові, котрі потрапляють у горнило сучасних війн, також отримують ПТСР. За словами начальника кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрія Романишина, під час нещодавньої війни в Іраку 18% американських військових отримали цей психічний розлад. Нині поки що немає офіційної інформації, скільки ж українських бійців стикнулися з цією проблемою. Дехто з експертів називає 30%. Втім ця цифра не підкріплена системними дослідженнями, а війна ще триває…
“Багато психологів і ЗМІ називають астрономічні цифри, коли говорять про кількість наших військових, які отримали ПТСР. Проте вони не завжди розуміють суть і симптоми цього розладу, тому всі проблеми списують на нього. Насправді ситуація значно складніша, адже мобілізовані бійці під час перших хвиль не проходили психологічних досліджень і дехто мав певні проблеми ще у мирному житті, наприклад, алкоголізм чи асоціальну поведінку. Тому важко сказати, що вони саме через війну отримали ПТСР”, — вважає Андрій Романишин.
На думку фахівця, проблеми з поверненням до мирного життя деяких бійців пояснюються не лише психічними розладами, а й низьким соціальним забезпеченням і нерозумінням з боку громадян. Найкраще адаптуються до мирних реалій зрілі люди, які вже мають сім’ю й стабільну роботу. Саме вони знають, що воюють за краще життя своїх дітей у вільній та сильній Україні. Гірша ситуація з молоддю, яка не встигла реалізувати себе, проте вже відчула смак війни.
Не останньою причиною високого відсотка ПТСР є відсутність необхідної психологічної підготовки до екстремальних ситуацій ще зі шкільної парти. Ситуація нічим не краща у Збройних Силах, які найперше акцентовані на фізичну підготовку.
“Як показує практика війни на Сході, якою б якісною не була фізична підготовка в армії, вона не вбереже бійцяв від стресових ситуацій у ході бойових дій. Профілактикою ПТСР серед бійці мав би займатися офіцерський склад, як це можна побачити, наприклад, у США. Майбутні командири отримують навички з психології, які допомагають діагностувати ментальний стан бійця, надати йому первинну психологічну допомогу та провести спеціальні тренінги. Ця практика лише зараз повільно впроваджується у вітчизняних Збройних Силах”, — наголосив Андрій Романишин.
Повернути бійців до нормального життя, які все ж отримали ПТСР, допоможуть спеціальні реабілітаційні центри, яких поки що бракує. Причому до кожного бійця має бути індивідуальний підхід, адже людська психіка — складна система, яку не можна зводити до якихось загальних понять.
Один із сучасних реабілітаційних центрів на базі військового шпиталю нещодавно було відкрито в Ірпіні Київської області. За словами заступника начальника центру “Пуща-Водиця” з медичних питань, кандидата медичних наук Сергія Живага, цей медичний заклад устаткований передовими технологіями вартістю понад чотири мільйони гривень. Наразі у “Пущі-Водиці” перебувають на лікуванні 32 учасники АТО.
“Поки що у нашому реабілітаційному центрі передбачено 67 ліжко-місць. Для кожного військового підбираємо індивідуальний план лікування, який включає різноманітні сучасні методи терапії. Зокрема, електротерапію, магнітотерапію, ароматерапію, різноманітні тренінги тощо”, — розповів Сергій Живаго.
На його переконання, лікування бійців з психічними розладами має бути системним процесом, який складається з медикаментозної та психологічної терапії. Найефективнішими є колективні сеанси, які допомагають військовим відкритися, усвідомити й зрозуміти власні проблеми.
Про ефективність застосування тренінгових методик підготовки військових до надзвичайних ситуацій наголосив начальник ад’юнктури Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького Вадим Журавльов. Під час конференції він продемонстрував на добровольцях одну з методик, яка допомагає налагодити контакт командира й підлеглих бійців між собою (на фото).
“Подібні тренінги при системному застосуванні допомагають морально розвантажити бійців. Це гарний спосіб профілактики стресових ситуацій”, — наголосив Вадим Журавльов.
Учасники конференції дійшли думки, що такі заходи варто проводити частіше, щоб мати можливість обмінятися досвідом реабілітації учасників АТО. Отримані знання необхідно втілювати в життя й піклуватися про захисників України не на словах, а конкретними справами.
Андрій ЯЩИШЕН
Фото автора