Змінювались історія, традиції, релігійні погляди — минав час. “Час” — п’ята персональна експозиція живопису члена Національної спілки художників України Олександра Антонюка (на фото), відкриття якої відбулося 13 жовтня в обласному художньому музеї.
Змінювались історія, традиції, релігійні погляди — минав час. “Час” — п’ята персональна експозиція живопису члена Національної спілки художників України Олександра Антонюка (на фото), відкриття якої відбулося 13 жовтня в обласному художньому музеї.
Своїми 25 картинами автор охопив історію світу від початку до сьогодення, показавши його крізь призму біблійних історій та досліджень науковців. Про початок світу — його робота “День П’ятий” — риби у потоці води. Саме у п’ятий день за Біблією Бог створив воду, з якої вийшли живі істоти. Так і людське життя зароджується у материнській утробі. З біблійною легендою перегукується теорія про створення світу, яка стверджує, що все живе еволюціонувало від водяних істот.
У своїй роботі зачіпає художник-філософ й астрономію. Цікаве живописне полотно “Під знаком Риби”: люди дивляться в небо, де пливе велика рибина (так буквально автор намалював сузір’я). Це свідчить про те, як наївно, але чуттєво сприймали предки світ і як точно їхні спостереження перегукуються з сучасною наукою.
Про істину-початок робота з такою ж назвою “Початок”. Полотно можна сприймати двояко. Для віруючих — це чаша Грааль у руках Ісуса на Святій вечері, кубок з вином, яке символізує кров святого, той самий — початок, зародження, потік життя. Для атеїстів робота нагадує відомий вислів — істина у вині, коли просто так, тобто без вина, з усім (історіями і теоріями) не розібратися.
Іронія, з якою Олександр Антонюк малює свої роботи, дає можливість легко, просто сприймати набуті віками знання.
Портретом індіанця “Вітер”, у якого в голові пташине пір’я, що символізує політ, швидкість, художник показує, як предки з іншого континенту вірили у сили природи, ототожнювали себе з ними.
Олександру Антонюку вдалося показати, як сучасна людина саркастично, іронічно сприймає заповіти з минулого, проте вони залишаються важливими і потрібними, не заперечуються.
“У ряді візуальних персоніфікацій художника — постаті Вавилону, Єгипту, Ассирії, Іудеї… Окремі сюжети спрямовують глядача до подій Священної історії. Очевидно, в цих духовних першоджерелах митець знаходить те, що співзвучне з його власними духовними пошуками, — коментує директор музею Лариса Чернова. — Загалом персонажі Олександра Антонюка, зберігши історичний та культурний підтексти, стають героями світу гротескного, але без перебільшень, по-дитячому щирого, але не наївного”.
“У роботи вкладаю власне світобачення та емоційне сприйняття. Знання подій минулого допомагає зрозуміти теперішнє, — тлумачить Олександр Антонюк. — Усе повторюється і люди не змінюються. Світ — безкінечна боротьба добра і зла, світла та пітьми. Ті, хто зверху, опиняються внизу, ті, хто внизу, підіймаються, все циклічно”.
Художник — родом із Кам’янця-Подільського. Закінчив факультет образотворчого мистецтва Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника. Мешкає у нашому місті, тут творить, викладає у Хмельницькому національному університеті. Саме від студентів, викладачів були найтепліші вітання на відкритті виставки.
Символом “Часу” стає пісочний годинник, бо улюблений вислів автора експозиції Олександра Антонюка належить Сергію Федіну “Найбільш точний годинник — пісочний. Він ніколи не поспішає”.
Ірина САЛІЙ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО