Соціум

“Зазирни у мої сни” Макса Кідрука

Нарешті до Хмельницького у рамках всеукраїнського туру вперше завітав письменник Макс Кідрук. 8 жовтня рівненчанин презентував свою книгу “Зазирни у мої сни”. Спершу у книгарні “Є” відбулася прес-конференція, а згодом у монотеатрі “Кут” — власне презентація для шанувальників.

Нарешті до Хмельницького у рамках всеукраїнського туру вперше завітав письменник Макс Кідрук. 8 жовтня рівненчанин презентував свою книгу “Зазирни у мої сни”. Спершу у книгарні “Є” відбулася прес-конференція, а згодом у монотеатрі “Кут” — власне презентація для шанувальників.

 

Антураж монотеатру сам по собі налаштовує на вечір містичного й загадкового. З огляду людини, малознайомої з особистістю автора, здебільшого з його роману “Бот”, мушу зізнатися, що Макс Кідрук постав у іншому ракурсі, ніж очікувала. Починаючи з прес-конференції і продовжуючи безпосередньо презентацією, побачила людину з критичними поглядами та глибоким внутрішнім світом.
“Отже, сьогодні ми поговоримо про пам’ять — пам’ять генетичну, про життя і ще більше про смерть… а також про мавп і мітохондрії”, — розпочав презентацію автор надзвичайно цікавого і нового з точки зору жанру для самого письменника роману “Зазирни у мої сни”. Офіційно роман написаний у жанрі містичного технотрилера, але Макс Кідрук зазначає, що книга перейшла на новий рівень порівняно з попередніми. За словами автора, еволюціонувавши як читач, він еволюціонує в ролі письменника: “Ті книги, які я читав десять років тому, викликають у мене лише посмішку. Не тому, що книги погані, а тому, що мене хвилює тепер зовсім інше”. Хоча роман і створений у жанрі містичного технотрилера, все ж має елементи соціальної драми. Розширивши й ускладнивши проблемну складову твору, автор сподівається й на розширення аудиторії. “Якщо говорити про “Бот”, то аудиторію складає переважно молодь, а тут, вважаю, кожен знайде щось для себе”, — каже Макс Кідрук.
Письменник кілька разів наголошував, що надзвичайно любить додавати фактаж до своїх історій, адже людство за часів існування спромоглося вивчити й дослідити неймовірні речі, попри те, що більшість із них ще залишаються містикою.
Щодо сюжету. П’ятирічний хлопчик з Рівного переживає операцію, під час якої у нього на 36 секунд зупиняється серце. Лікарям вдається витягнути його з того світу. Але дитина починає бачити незвичні, тривожні сни. За кілька років він із родиною переїжджає у США, але сни стають дедалі моторошнішими. Вчені з інституту вивчення мозку почали досліджувати сни малого. Завдяки комп’ютерній програмі, котра аналізує дані електроенцефалограми, вдалося розпізнати образ, що виникає у його мозку.
За якийсь час “лихе” в його снах усвідомлює, що за ним спостерігають, і починає діяти…
Непогана інтрига, чи не так? Макс Кідрук на презентаціях традиційно анонсує свої наступні роботи, розповідає деякі факти з творів, над якими працює. Але цього разу письменник сказав лише: “Не озирайся і мовчи”… 
“Я багато книжок Кідрука читав, і цю вже майже завершив. Але на власні очі бачу його вперше, отож таку можливість не міг пропустити. Знаєте, я декілька разів таки озирався навкруги: у всіх такі зацікавлені очі, я, певно, з боку так само виглядав, тільки ще й іноді рот роззявляв”, — поділився слухач Максим.
Крім презентації, письменник розповів про книгу “ДНК”, авторство якої належить сімом українським письменникам, серед яких Жадан, Карпа, Фоззі, Кідрук, Кокотюха, Винничук та Рафєєнко.
“ДНК” — це історія звичайного українського студента престижного китайського університету, який у не надто віддаленому майбутньому стає піддослідним у науковому експерименті: розшифровка генетичного коду дозволить йому особисто пережити найяскравіші моменти з життя предків. Сім історій у книжці — сім спогадів, які дивним чином зберігались у структурі ДНК нащадка протягом 150 років, до далекого 2057-го. Це сім переконливих голосів і науково-фантастичний роман неочікувано перетворюється на правдиву розповідь про батьків і Батьківщину. Нові спогади склалися в приголомшливу, жорстоку в своїй правдивості історію країни: правда народовців кінця ХІХ століття, правда французьких емігрантів, правда селян з ядерного полігону Харківщини, правда переселенців з охопленого війною Донбасу — усе це в ДНК Чумаків.
…Загалом презентацію не можна назвати вкрай шаленою, радше захоплюючою. Макс Кідрук справді дивував і віриться, що й далі буде…
Дар’я ПОПІЛЬ, прес-клуб “Юний журналіст”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *