Багато наших земляків отримали визнання у світі, але, на жаль, про них надто мало знають на Батьківщині. Колишній Проскурів також багатий на талановитих людей. Одним із них є художник Георгій Верейський, який посідає чільне місце серед графіків ХХ століття. Щоб хмельничани могли відкрити для себе творчість видатного земляка, минулого четверга в обласному художньому музеї до 130-річчя з дня народження митця відкрилася виставка “Маестро гравюри з Проскурова”.
Багато наших земляків отримали визнання у світі, але, на жаль, про них надто мало знають на Батьківщині. Колишній Проскурів також багатий на талановитих людей. Одним із них є художник Георгій Верейський, який посідає чільне місце серед графіків ХХ століття. Щоб хмельничани могли відкрити для себе творчість видатного земляка, минулого четверга в обласному художньому музеї до 130-річчя з дня народження митця відкрилася виставка “Маестро гравюри з Проскурова”.
Дитинство Георгія Верейського минуло в Проскурові, де він народився 1886 року. Невдовзі, у 1895 році, родина майбутнього художника переїхала у Харків. А у 25-річному віці талановитий графік оселився у Петербурзі.
На жаль, будинок, де Георгій Верейський провів дитячі роки, не зберігся. Відомо, що він був на місці нинішньої аптеки №1. Проте він закарбувався у пам’яті самого художника та на фотокартці, на якій можна побачити родину Верейських та ґанок їхньої оселі (фото 2). Саме ця світлина стала частиною експозиції, яка нині зберігається у фондах Хмельницького обласного художнього музею.
Після смерті митця у Хмельницький значну частину творчого доробку графіка та його особисті речі передала його друга дружина Раїса Миколаївна. Тому на виставці у музеї, окрім робіт художника, можна побачити його робочі інструменти, дитячі малюнки, фотокопію листа до рідних у Кам’янець-Подільський, мольберт, столик… Усі ці речі допомагають відчути присутність Георгія Верейського, краще зрозуміти його як особистість.
Втім найціннішою частиною експозиції є його роботи. Більшість із них — це друкована графіка. За 60 років творчої праці Верейський створив до 1150 літографій і понад 150 офортів. Він особисто різними способами вирізав зображення на міді, бронзі, камені й наносив їх на папір. Також експериментував з іншими художніми техніками, використовуючи олію, акварель, гуаш, темперу, пастель, туш, свинець та італійські олівці…
Іноді графіка деяких художників може здаватися статичною. Проте Георгію Верейському вдавалося зламати цей стереотип, наділяючи свої роботи життям і рухом. Допомагали йому виключна спостережливість й авангардистські прийоми, які він переносив у техніку класичного мистецтва.
Особливо виразно буяння життя помітне у портретах його сучасників, які знавці називають найвагомішою частиною творів Георгія Верейського. Він зобразив цілу плеяду визначних особистостей — художників, письменників, композиторів, серед яких є поет Максиміліан Волошин і композитор Сергій Прокоф’єв. Георгій Верейський створював портрети, сповнені теплих почуттів до рідних та близьких людей.
Цікавою була манера його роботи. Коли він писав у майстерні портрети, то не вимагав у моделей сидіти нерухомо, навпаки — заохочував до розмов. Таким чином художнику вдавалося зафіксувати динаміку емоцій, приховані риси особистості. Саме це найбільше заворожує у портретах.
Окремої уваги заслуговує його автопортрет, написаний 1912 року (фото 1). На ньому молодий Георгій Верейський постає вже сформованою особистістю, навіть здається старшим, аніж був насправді. На автопортреті художник особливо підкреслив дві риси — міцно стиснуті губи рішучої особистості та яскравий капелюх сіруватого відтінку, якого він, здається, ось-ось зніме.
Під час відкриття виставки спогади про батька його сина Ореста зачитав голова міського товариства російського культури “Русь” Сергій Трояновський.
“Я вважаю його неперевершеним учителем не лише для всіх, але у першу чергу — для себе. Він ніколи не давав регулярних уроків, порад, як будувати композицію, з чого починати. Але атмосфера високого служіння мистецтву, в якій він жив і яка була його постійним оточенням, не могли не викликати у душі відповідне піднесення. У першу чергу, він вчив бути чесним з самим собою, бути безкомпромісним з мистецтвом”, — писав про батька Орест Верейський.
Отож, хмельничани нині можуть переконатись у творчій майстерності визнаного у світі земляка. Подібні виставки надзвичайно важливі, адже показують, що історія нашого міста набагато глибша, аніж може здаватися на перший погляд, і пронизана визначними, непересічними особистостями.
Андрій ЯЩИШЕН
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО