З 1 липня ціна за послуги централізованого опалення та гаряче водопостачання зросла і хмельничани будуть змушені платити за ці послуги вдвічі більше. Відповідне рішення прийняла Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, 9 червня цього року.
З 1 липня ціна за послуги централізованого опалення та гаряче водопостачання зросла і хмельничани будуть змушені платити за ці послуги вдвічі більше. Відповідне рішення прийняла Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, 9 червня цього року.
Якщо раніше вартість однієї Гкал становила 600,17 гривні, то тепер — 1221,97 гривні. З цієї суми й формується ціна централізованого опалення в будинках, обладнаних лічильниками. Пропорційно росту тарифу на теплову енергію збільшився тариф на гарячу воду. І якщо раніше за 1 куб. м гарячої води хмельничани платили 37,04 гривні, то тепер у квартирах, обладнаних лічильниками (рушникосушильник від ГВП), — 70,45 грн., а без рушникосушильника — 64,94 грн. Хто лічильника не має, платитиме в місяць за одного мешканця 215,58 грн. (рушникосушильник від ГВП), а без рушникосушильника — 198,72 грн. Також зросла вартість 1 кв. м опалювальної площі і там, де житло не обладнане засобами обліку, вона становитиме 27,93 грн.
Комісія НКРЕ відкорегувала в тарифі лише одну складову — “природний газ”. Цілком очевидно, що при наступній зміні ціни на газ тарифи на тепло й гарячу воду знову зростуть. Слід зауважити, що тарифи в Хмельницькому були і залишаються одними з найнижчих в Україні, бо КП “Хмельницьктеплокомуненерго” постійно та планомірно уже добрий десяток років впроваджує енергоефективні заходи для зменшення витрат у тарифі. Ось чому директор підприємства Володимир Скалій констатував, що великих резервів для зменшення витрат у них майже не залишилося. Стовідсотково модернізували та автоматизували всі котельні, триває планомірна заміна мереж — щороку три-чотири кілометри в двотрубному вимірі. Два роки тому запустили перші міні-котельні, що працюють на альтернативному паливі, аби влітку використовувати їх для підігріву гарячої води також задля економії енергоресурсів та зменшення втрат. Заміні підлягає все обладнання та потужності, що мають низький коефіцієнт корисної дії. Ці заходи дають вагомий результат — за останні п’ять-вісім років підприємство зменшило споживання електричної енергії на 6 млн. кіловат-годин.
Доречно нагадати, що теплопостачальники впроваджують заходи з економії за власні кошти та за фінансування з міської казни. Скажімо, рік тому міська влада виділила 20 мільйонів гривень на заходи енергозбереження, а в поточному — вже 12 мільйонів і є надія, що при уточненні бюджету кошти додадуть. Їх використають знову ж таки для заміни теплових мереж та реконструкції котелень: буде зменшена складова витрат на виробництво теплової енергії та її транспортування.
Наразі в Хмельницькому триває встановлення на житлові будинки засобів обліку тепла. І вже більше 85 відсотків житлового фонду, а це 2,5 млн. кв. м площі, мають лічильники теплової енергії. А до початку опалювального сезону їх планують оснастити 100-відсотково.
“Нарахування споживачам в таких будинках ми здійснюється за фактично надані послуги, — розповідає директор “Хмельницьктеплокомуненерго” Володимир Скалій. — А там, де лічильників ще не було, нараховували за встановленими тарифами і нормативами, відкоригованими на фактичну температуру завнішнього повітря. Скажімо, коли в грудні минулого року температура повітря була вища від нормативної, то нарахування споживачам було зменшене на 2 гривні за кожен метр квадратний опалювальної площі”.
Однак і цього заходу буде недостатньо для вирішення проблеми, бо лічильник лише обліковує фактичну кількість теплової енергії, яку спожив будинок, і не є засобом економії тепла. Тому надалі справа за споживачем, який обов’язково має подбати про комплексне вирішення питання тепломодернізації будинку. Якщо її виконати правильно, не забувши про заміну вікон, дверей, утеплення горища та стін, то це, як мінімум, може дати до 30% економії енергоспоживання теплової енергії, а відтак коштів з сімейного бюджету. Наразі на допомогу споживачам прийшли і держава, і влада міста. Державна програма “Теплий дім” та ідентична міська обіцяють співфінансування 50 на 50, банки готові надати кредити в рамках програми з енергозбереження. Щоправда, у Хмельницькому ця програма, на жаль буксує і фактично в ній бере участь лише один будинок на вулиці Степана Бандери, 9 (ОСББ “Юлія”). Відомо, що місто планує ще більше наблизитися до потреб громадян у питаннях енергозбереження. В стані розробки нова міська програма, яка обіцяє, що 60, а то й 70 відсотків витрат покриватиме міська казна, а решту — мешканці, які проводитимуть тепломодернізацію в своїх житлових багатоповерхівках.
“Сьогодні, як ніколи раніше, тепловики і споживачі мають бути взаємозацікавлені у співпраці, — наголосив у розмові Володимир Скалій. — Нагадуємо, що мешканці в жодному разі не повинні самостійно втручатись у тепло- та водопостачання, бо це може спричинити розбалансованість мереж. А якщо і є якась проблема, то повинні надавати доступ нашим спеціалістам до власних приміщень для усунення тих чи інших несправностей”.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО