Представники Громадянської мережі ОПОРА розповіли про результати спостереження за перебігом цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання на Хмельниччині.
Представники Громадянської мережі ОПОРА розповіли про результати спостереження за перебігом цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання на Хмельниччині.
На теренах області представники ОПОРИ досліджували якість проведення ЗНО на 14 пунктах. Також за процесом спостерігали члени батьківських комітетів, чиї діти наступного року будуть складати тести. Останнім найперше був цікавий сам процес проведення незалежного оцінювання.
За словами координатора кампанії спостереження Громадянської мережі ОПОРА в Хмельницькій області Андрія Попика, цьогоріч вразив високий рівень організації проведення ЗНО. Наприклад, під час парламентських чи місцевих виборів існують разючі відмінності в організації волевиявлення у містах та селах. А ось до проведення тестування всюди поставилися надзвичайно відповідально.
“Цього року ЗНО пройшло відкрито й без значних порушень, — розповів Андрій Попик. — Для цього пункти проведення незалежного оцінювання були обладнані металошукачами. Це дієвий метод, який змушував багатьох учасників відмовитися від використання технічних пристроїв. Хоча під час тестування з української мови та літератури у жодному пункті металошукачі не використовувалися. Загалом явка на ЗНО складала від 90 до 97 відсотків”.
Єдиним серйозним порушенням було використання мобільного телефону під час складання тестів з історії на пункті, розташованому в ХНУ. Члени комісії склали акт на недобросовісного учасника ЗНО й не дозволили йому складати тест. Отож йому доведеться робити це наступного року. Інших випадків використання технічних пристроїв не зафіксовано.
Також Андрій Попик навів результати соціологічних опитувань учасників ЗНО, яке проводила мережа ОПОРА у різних куточках України. Згідно з ними абсолютна більшість опитаних задоволені якістю тестування й довіряють системі проведення незалежного оцінювання — 96 і 90% відповідно. В регіональному розрізі відчутних відмінностей в оцінці респондентів стосовно цих питань не було.
Найбільше опитаних відповіли, що користувалися послугами репетитора з української мови та літератури. З них 45% зізналися, що не склали б тест без допомоги репетитора.
“Це доволі цікаві цифри. Виявляється, що школярі найбільш невпевнені у своїх знаннях з української мови та літератури. Це має насторожувати, адже свідчить, що програма викладання цих предметів може мати вади й тому шкільний курс не дає багажу необхідних знань”, — зазначив Андрій Попик.
Андрій ЯЩИШЕН