З 1 липня примусово призначати підприємство з надання комунальних послуг для мешканців багатоквартирних будинків, які не визначилися, чи створювати їм ОСББ, не будуть. Таке рішення кілька днів тому прийняла Верховна Рада України. Якщо співвласники багатоквартирного будинку не встигнуть чи не захочуть створити ОСББ до вказаного в законі терміну, то вони на конкурсній основі отримають управителя. До того часу послуги їм і надалі надаватиме обслуговуюче підприємство. Наша розмова на ці теми з начальником ЖЕКу №3 Леонідом Дроздом.
З 1 липня примусово призначати підприємство з надання комунальних послуг для мешканців багатоквартирних будинків, які не визначилися, чи створювати їм ОСББ, не будуть. Таке рішення кілька днів тому прийняла Верховна Рада України. Якщо співвласники багатоквартирного будинку не встигнуть чи не захочуть створити ОСББ до вказаного в законі терміну, то вони на конкурсній основі отримають управителя. До того часу послуги їм і надалі надаватиме обслуговуюче підприємство. Наша розмова на ці теми з начальником ЖЕКу №3 Леонідом Дроздом.
— Леоніде Петровичу, хотілося б почути вашу думку стосовно Закону “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, прийнятий минулого року.
— Приймаючи цей Закон, влада мала непоганий задум: навчити людей бути господарями багатоповерхового будинку, а не лише своєї власності. Однак для його впровадження вибрано не найкращий час, бо на фоні загального зубожіння населення та росту тарифів на комунальні послуги він виглядає дещо недоречно. Потрібно було все це робити на початку 1990-х, коли приватизовували житло. Досі власники мали свої квартири, але не знали, як розпоряджатися всім будинком. Тому було таке поняття, як “комунальна власність”, хоча його взагалі немає у законодавстві. Місцеві органи влади вважали, що будинок їхній, вони самі визначають його долю: як утримувати, які комунальні послуги надавати. Цим самим вони відбили бажання у власників квартир дбати разом про свій будинок і робити проживання в ньому кращим.
— Що думають мешканці про нововведення?
— Люди бояться змін, бо останнім часом вони лише погіршують життя. Особлива пересторога до нового у людей старшого віку, пенсіонерів. Тож вони хоча й мають претензії до роботи ЖЕКів, проте бояться, що з вибором нової форми правління підніметься плата за обслуговування будинку та прибудинкової території.
— Як ви вважаєте, розмір нинішньої квартплати дозволяє організувати якісне надання послуг у багатоповерхівках?
— Ні, звичайно. Його треба змінювати, бо з часу затвердження вже кілька разів зросли складники тарифу: електроенергія, рівень мінімальної заробітної плати тощо. І той обсяг робіт, який ми могли виконати три роки тому, тепер, на жаль, не можемо. Суттєва проблема, яка заважає ЖЕКам працювати, — неповернення державного відшкодування за пільги та субсидії, а це нині понад 200 тисяч гривень. Якщо до цієї суми доплюсувати борги населення, які на 1 червня склали 445 тисяч гривень, то виходить, що житлово-експлуатаційна контора недоотримала понад 600 тисяч гривень. До речі, за травень проплата хмельничанами за послуги впала аж до 78 відсотків.
— Є чутки, що ЖЕКи самі лякають людей можливими змінами.
— Думаю, люди самі повинні в усьому розібратись і зробити вибір. Безперечно, в новому будинку легко створити ОСББ чи найняти управителя, а в старому домі, де живуть переважно люди похилого віку?.. Як їм провести капремонт даху або, наприклад, замінити дороге сантехнічне обладнання? Все це коштує великих капіталовкладень, яких у пенсіонерів немає. Такі ж проблеми матимуть одно-, двоповерхівки з малою кількістю мешканців. У них місячна плата складає кількасот гривень, а ремонт вартує кілька тисяч. У такому будинку створювати ОСББ недоцільно, хіба що об’єднатися з кількома іншими, з якими є спільна територія. Але й за такої умови організуватися та налагодити діяльність буде досить складно.
В Законі “Про приватизацію державного житлового фонду” (1992 р.) держава гарантувала перший капітальний ремонт житлових будинків, однак обіцянок не виконала. Зі свого 25-річного досвіду роботи в ЖЕКу пам’ятаю лише один раз, у 2007 році, коли з бюджету області ЖЕК отримав 40 тисяч гривень на капремонт, і все. А міська влада постійно опікується житловим фондом, витрачаючи мільйони гривень на покращення інфраструктури Хмельницького — на ремонт дахів, заміну мереж, асфальтування й освітлення прибудинкових територій… Ось і цього року на другий квартал нашому ЖЕКу виділено 355 тисяч гривень, які будуть використані на поточні ремонти.
Ринок управління житлом в Україні тільки формується. Немає точної статистики, скільки сьогодні в країні будинків утримуються саме комунальними підприємствами (ЖЕКами), а яка кількість обслуговуються приватними підприємствами. За даними Мінрегіону, приблизно 535-550 приватних підприємств цим займаються. Сюди входять і керуючі компанії. Більшість із них — це компанії забудовника. Зрештою, ще раніше у деяких містах проводили конкурси для визначення керуючих компаній (управителів житла), які замінили ЖЕКи. Щоправда, приватних управителів визначили лише 2-3% населених пунктів. А от ЖЕКів та інших комунальних підприємств, які обслуговують багатоквартирні будинки, в Україні налічується майже 4000. Думаю, держава розуміє, що не так просто утворити таку ж кількість нових компаній, які надаватимуть не послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а послуги з управління багатоквартирними будинками. Тому Верховна Рада й прийняла зміни до Закону “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, дозволивши перехідний період, що може тривати до шести місяців.
— Леоніде Петровичу, на вашу думку, що потрібно змінити, крім форми управління будинком?
— Нині важливіше, аби змінилося ставлення людей до спільного майна. Більшість мешканців і досі пасивні та байдужі. Адже не обов’язково чекати кардинальних змін в управлінні, щоб зробити щось корисне у своєму домі: разом прибрати двір, скопати клумби, висадити квіти, пофарбували огорожу, власноруч облаштувати дитячий майданчик. У нас, до речі, мешканці будинків №№18 і 20/2 на вул. Інститутській або, скажімо, будинку №49 на Львівському шосе утворили ініціативну групу, зареєстрували об’єднання, виготовляють проектну документацію на утеплення будинку і при цьому продовжують обслуговуватися нашим ЖЕКом. На Тернопільській, 26/3 також створене ОСББ, але від наших послуг мешканці не відмовляються.
— Складається враження, що як керівник ЖЕКу ви почуваєтеся впевнено. Думаєте, що люди виберуть вашу обслуговуючу компанію, якщо таку утворите?
— Управління будинком — складний процес, який вимагає відповідної підготовки й навичок. Поки що на ринку цих послуг конкуренція невелика. А у нас і база, і спеціалісти, і досвід. Тому я впевнений, що ЖЕКи також можуть бути конкурентоздатними суб’єктами господарювання.
Розмову вела
Вікторія СТАНДРІЙЧУК