Нещодавно з традиційного міжнародного фестивалю “Аполло” у Румунії у місті Алба-Юлія повернувся народний аматорський театр “Дзеркало” міського Будинку культури. Там представляли драму Миколи Гоголя “Ніч проти Івана Купала”.
Нещодавно з традиційного міжнародного фестивалю “Аполло” у Румунії у місті Алба-Юлія повернувся народний аматорський театр “Дзеркало” міського Будинку культури. Там представляли драму Миколи Гоголя “Ніч проти Івана Купала”.
“На фестивалі демонструємо саме цю виставу, бо у ній більше дії і менше тексту, відтак вона зрозуміліша іноземцям, які не знають або недосконало володіють українською мовою, — розповів режисер Дмитро Гусаков. — Оскільки розраховані на різномовного глядача, нашу та грузинську виставу визнали такими, що ідеально підходять до міжнародних фестивалів.
Вперше взялися за постановку два роки тому, коли готувалися до свята Івана Купала. Шукали етнічний матеріал, який хотіли подати сучасно, зберігши при цьому народні культуру, колорит. Вистава доповнена сучасною музикою відомого українського гурту “ДахаБраха”, а також американської композиторки Мередіт Монк.
Участю у міжнародному мистецькому фестивалі виявляємо своє прагнення до євроінтеграції.
Втішно, що наші непрофесійні актори гідно представили місто за кордоном. Після фестивалю робота театру продовжується: зустрічаємось у театральному клубі, де дискутуємо, переглядаємо світові вистави, проводимо тренінги за участю провідних акторів міста, країни”.
Аби й хмельничанам нагадати виставу, показ “Ночі проти Івана Купала” відбувся 26 квітня у міському Будинку культури. Тридцятихвилинним дійством на сцені актори продемонстрували усе те мракобісся, яке сталося з головним героєм Петрусем після того, як у шинку “попрохав кухоль сивухи мало не з піввідра”, намагаючись залити горе заборони шлюбу з коханою. Як з демоном Басаврюком зустрівся і за золото, яким мав у багатшого жениха свою наречену одкупити, нечистому квітку папороті зірвав. Як у ту ніч бісівським чином зник брат нареченої Івась. Як після того, писав Микола Гоголь, “два дні і дві ночі спав Петро безпробудно”. Як гуляли весілля на брудно здобуті гроші і яке розкаяння, туга прийшли до всіх, коли схаменулися. Як від горя та провини загинув Петро, згубивши молоду дружину…
Вистава відбувається без зайвих декорацій. Лише величезний, розміром у сцену, синьо-жовтий стяг у мирному дійстві символізує: перетворюється на небо, лани, а у маренні здається Петру “трьома пагорбками”, “синім полум’ям, яке вихватилося з-під землі”, коли відьма ногою тупнула. Під час весілля наречену — чорноброву українську красуню теж одягають у спідницю з кольорів національного прапора. Кружляючи в танці у такому розкішному вбранні, молодиця уособлює красу-Україну в час миру і радості. Не згубити її, розмінявши на тлінне, лихе, спокусившись тим, від чого радість тимчасова, бути гідним її і вірним собі — закликає постановка.
Закінчується дійство трагічно. Між двома пагорбками — могилами брата і нареченого падає долу головна героїня.
Ірина САЛІЙ