Нещодавно комітет Верховної Ради з охорони здоров’я рекомендував парламенту підтримати у першому читанні законопроект про заборону реклами ліків у ЗМІ і на телебаченні.
Нещодавно комітет Верховної Ради з охорони здоров’я рекомендував парламенту підтримати у першому читанні законопроект про заборону реклами ліків у ЗМІ і на телебаченні. Адже нині довірливих телеглядачів лікують від усього: серцевого нападу, нежитю й ангіни, головного й зубного болю — від відомих легких недуг до найважчих захворювань. До слова, рекламу навіть не сортують, популяризуючи в одному ряду по декілька препаратів аналогічної дії. Мені як глядачеві невтямки: які ж насправді пігулки чи сиропи поставлять мене на ноги? Адже, якщо вірити рекламі, всі вони — панацея.
На переконання заслуженого лікаря України, відомого в краї хірурга-онколога Миколи Таболи, телебачення сьогодні стало своєрідною філією фармацевтичного ринку.
“Відбувається таке собі телевізійне лікування, — каже він. — Виходить, нам не потрібні ані лікарні, ані поліклініки, які проводять діагностику, стежать за процесом одужання.
Натомість рекламодавці жодної відповідальності не несуть і продовжують настирливо агітувати за препарати аж надто широкого спектру дії та ще й, як правило, дороговартісні. Біль у спині, м’язах та суглобах, періодичний біль у шлунку — не біда. Мовляв, випий пігулку — і все мине. Телереклама сприяє самолікуванню, яке часто має сумні наслідки. Вона продовжує демонструвати, як легко і без проблем, а головне — швидко можна позбутися будь-якої хвороби.
Я підтримую багатьох фахівців медицини, що потрібно зробити чіткий поділ ліків за рецептами і без. Тоді хворі будуть іти до лікаря на консультацію, а не бігти в аптеку, аби купити що-небудь від грипу. А реклама лікарських препаратів має бути тільки для медичних працівників. Наприклад, це можуть бути спеціалізовані видання або спецвипуски на телебаченні, інформація в Інтернеті, але з позначкою, що вона стосується лише медичних працівників.
Також при Міністерстві охорони здоров’я повинен бути створений комітет, який розглядав би рекламу ще до її виходу в ефір. Цим мали б займатися представники Антимонопольного комітету, державної регуляторної служби…”.
Залишається сподіватися, що ці пропозиції будуть враховані Верховною Радою при прийнятті закону про заборону реклами лікарських засобів.
Валерій Марценюк