Про екопроблему розмовляємо з заступником начальника управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста Інною Куцкою, а також про небезпечні відходи і зменшення площі зелених зон.
Народне прислів’я: чисто там, де не при
бирають, а там де не смітять, нібито банальність, але не втрачає актуальності. 28 березня розпочався місячник санітарного очищення та благоустрою Хмельницького. Хоча засміченість міста не зменшується через “старання” недобросовісних хмельничан, які викидають сміття, де їм заманеться. Про цю проблему розмовляємо з заступником начальника управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста Інною Куцкою, а також про небезпечні відходи і зменшення площі зелених зон.
— У березні стартував місячник санітарного очищення та благоустрою міста. Що планується упродовж цього часу?
— До 28 квітня прагнемо очистити заплановані ділянки від сміття, яке непорядні хмельничани нагромадили за холодну пору року. Почавши прибирання ще з кінця березня, хочемо підготуватися до Дня довкілля, яке цього року припадає на 16 квітня. Цього дня у Хмельницькому буде проведено традиційний загальноміський суботник. А 23 квітня місто долучиться до Всеукраїнської екологічної акції “Зробимо Україну чистою разом!” і до загальнообласного Дня благоустрою. Загалом силами комунальних структур будуть прибрані 60 міських ділянок.
Окрім того, під час весняних природоохоронних заходів висаджуємо дерева, прибираємо парки, сквери, прибережні смуги. До 9 квітня планується висадити дерева в заплаві річок Південний Буг та Кудрянка, у парках і скверах міста.
До місячника долучаться і студенти, і громадяни, і навіть представники бізнесу. Якщо свідомі хмельничани хочуть допомогти, їм необхідно звернутися до нас в управління й ми виділимо ділянку.
Хоча, мушу зізнатися, таких нині небагато. Більше того, громадяни засмічують щойно прибрані території. Зокрема, найбільш проблемними ділянками є прибережна смуга від вулиці Степана Бандери до вулиці Свободи, річка Кудрянка у мікрорайоні Ружична, озеро на Озерній та виїзди з міста.
Також ми продовжуємо розчищати річку Південний Буг під мостами в районі вулиць Степана Бандери та Свободи. Намул на цих ділянках зменшує проточність річки й накопичує забрудники води. Наприклад, минулого року хмельничани відчували сморід від річки саме через те, що викиди, які потрапили у Південний Буг, осіли в намулі. Щоб не допустити цього в майбутньому, працівники КП “Хмельницькводоканал” нині річки чистять.
— У Хмельницькому залишається актуальною проблема небезпечних відходів — батарейок, акумуляторів, енергозберігаючих ламп. Досі люди не знають, куди їх викидати…
— Батарейки й акумулятори не належать до першого класу небезпечних відходів, тому їх можуть збирати навіть школярі. Нині у Хмельницькому розміщено багато пунктів прийому цього виду сміття — у магазинах, школах… За два роки ми здали до двох тонн батарейок. Головне — не викидати їх у смітник разом із побутовими відходами.
Значно гірша ситуація з енергозберігаючими лампами й ртутними термометрами. Ні в місті, ні в Україні немає пунктів прийому небезпечних відходів. У чинному законодавстві прописано, що вони мали б стояти біля смітників. Проте ми не можемо піти на такий крок, адже є ймовірність, що люди викидатимуть туди не лише лампи, а й інше сміття. Якщо ж лампи розіб’ються, це серйозно загрожуватиме здоров’ю людей та довкіллю.
Ця проблема майже відсутня в Європі, адже у вартість таких товарів закладена сума на їх утилізацію. В Україні ж через законодавчі колізії ця схема не працює. Нині громадяни можуть здавати використані енергозберігаючі лампи у магазини, де вони були куплені. Але, щоб це зробити, варто їх купувати у великих торговельних закладах та зберігати коробку і чек. Тобто придбану на ринку лампу, на жаль, ніхто не прийме.
Третій рік поспіль хочемо вирішити цю проблему, запустивши мобільні пункти прийому небезпечних відходів. Спеціальна машина курсуватиме мікрорайонами за графіком, щоб містяни могли безкоштовно здавати енергозберігаючі лампи й термометри.
А от підприємства, установи, організації всіх форм власності згідно з чинним законодавством зобов’язані передавати небезпечні відходи ліцензованим підприємствам для подальшої утилізації.
— А що сталося з лампами, які 13 березня знайшли у мікрорайоні Гречани? Чи часто викидають люмінесцентні лампи у такій великій кількості?
— Уже другий рік спостерігаємо, що в смітники викидаються великі партії відпрацьованих люмінесцентних ламп, які містять ртуть. Цього року зафіксували кілька подібних випадків. Так, 13 березня на вулиці Волочиській рятувальники вилучили до 1350 ламп. Це найбільша кількість з усіх виявлених. Також знаходили до 200 ламп у Книжківцях. Нині ці відходи тимчасово зберігаються в аварійно-рятувальному загоні ДСНС. Незабаром укладемо угоду з ліцензованою фірмою, яка їх утилізує. Минулоріч переробка однієї такої лампи коштувала приблизно 5 гривень.
Через те, що правоохоронці не змогли знайти зловмисників, утилізація буде проведена за кошти міського природоохоронного фонду. Саме за ці гроші ми планували запустити мобільні пункти прийому небезпечних відходів від населення ще в цьому році.
— Не менш важливе питання, яке турбує хмельничан, — зменшення кількості дерев у місті. Яка нині ситуація з зеленими зонами загального користування?
— Хмельницький — дуже гарне місто, але ми не цінуємо його краси. Нині катастрофічно скорочується площа зелених зон, що негативно впливає й на привабливість обласного центру, й на екологічну ситуацію загалом. Значну роль у цьому відіграють забудовники.
Немає нічого поганого у високих темпах будівництва, але не за рахунок зелених зон і водоохоронних територій, на яких можна будувати лише об’єкти спортивно-оздоровчого призначення. Прикро, що не всі дотримуються вимог генплану міста та іншої містобудівної документації. Якщо вже будівельні компанії отримали дозвіл на забудову таких ділянок, то, принаймні, повинні ставитися відповідально до справи. Зрізавши дерева, мають сплатити їх відновлювальну вартість, саджати нові, долучатися до створення нових парків і скверів. Так робить відповідальний бізнес у всьому світі, проте не у нас.
Нині у Хмельницькому нараховується 112 гектарів зелених зон загального користування, що надзвичайно мало для міста з населенням 265 тисяч. На кожного хмельничанина припадає лише п’ять квадратних метрів зелених насаджень, а мало б — від 12 до 20. Нам конче необхідно збільшувати кількість зелених зон, причому рівномірно розподіляючи по всій території Хмельницького, та зобов’язувати забудовників долучатися до цього процесу. Тоді зелені насадження рятували б нас і від автомобільних викидів, які за останні кілька років зросли вдвічі, і від літньої спеки. Інакше у місті за кілька років стане важче дихати.
— У вашого управління вже є ідеї, як можна вирішити цю проблему?
— Минулого року експерти Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Діпромісто” розробили комплексну схему озеленення Хмельницького, яка найближчим часом буде презентована громаді й затверджена на сесії міської ради. У ній визначені місця, призначені для зелених зон. Відповідно до цієї схеми будемо працювати над створенням парків і скверів. Так, уже цього року у міському природоохоронному фонді передбачені кошти на відведення ділянок під них. Також із міського бюджету виділені кошти на створення проектної документації на паркову зону від Старокостянтинівського шосе до вулиці Трудової та під Молодіжний парк.
Окрім того, хочемо збільшити територію природно-заповідного фонду міста, адже він у Хмельницькому надзвичайно малий. Думаю, завдяки впровадженню подібних заходів наше місто стане привабливішим для туристів і комфортнішим для хмельничан.
Розмовляв Андрій ЯЩИШЕН
На фото: ділянка Південного Бугу, яка ще чекає на очищення
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО