В обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Старицького чергова прем’єра нинішнього ювілейного сезону — “Великодушний рогоносець” за п’єсою бельгійського драматурга Фернана Кроммелінка. На театральній афіші вона представлена як еротичний фарс — новий жанр для хмельницької сцени. Напередодні прем’єрної вистави про її особливості на традиційній зустрічі з журналістами розповіли учасники майбутнього дійства.
В обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Старицького чергова прем’єра нинішнього ювілейного сезону — “Великодушний рогоносець” за п’єсою бельгійського драматурга Фернана Кроммелінка. На театральній афіші вона представлена як еротичний фарс — новий жанр для хмельницької сцени. Напередодні прем’єрної вистави про її особливості на традиційній зустрічі з журналістами розповіли учасники майбутнього дійства.
“Про цю виставу дуже важко щось конкретне говорити з її глибоким психологічним змістом і напруженою інтригою. Її естетика, стиль — нове слово для нашого театру, як новий спосіб існування акторів на сцені, з новою сценічною мовою”, — так окреслив нинішню роботу театру його художній керівник Анатолій Пундик. У ній він виступає одразу у двох іпостасях: як режисер-постановник і сценограф. Власне, для самого режисера ця вистава — нове її прочитання, адже Анатолій Пундик був першим в Україні постановником “Великодушного рогоносця” ще у 1990-ті роки. Визнаючи, що п’єси такої складнощі вдаються режисерам з уже чималим життєвим досвідом, він особливо підкреслив, що нове прочитання твору Кроммелінка визначило його не як легку комедію з еротичними елементами, а саме як еротичний фарс. “Це фантазії про життя і його реалії, в цьому — основний конфлікт вистави. Для нашого сьогодення — це надзвичайно актуально”, — вважає Анатолій Пундик.
Що відбувається, коли шалена пристрасть бере гору над розумом? Як нав’язливі ревнощі доводять героїв до фанатизму, а наївні чисті почуття стикаються з жорстким сприйняттям буденності? Ось такі питання перебувають у центрі сценічних подій, котрі розв’язують персонажі п’єси. Виконавець головної ролі Бруно Олександр Віт каже, що, працюючи над нею, здобув безліч нових для себе знань і відчув можливості професійного росту. “Бруно дався мені буквально потом і кров’ю, мав приміряти цей образ на себе, а чи вдалося — судити глядачеві”.
Для його партнерки Катерини Власенко роль Стелли мала відповісти на запитання: як бути вірною шлюбній клятві у жорстких реальних умовах життя? У цій роботі, за її словами, вона теж відкрила для себе нові сторінки життя і професії.
Диригент театру Леонід Деркач неабияк задоволений тим, що його оркестр нині повністю задіяний у репертуарі, виконуючи не допоміжну, а гідну та вкрай потрібну роль. “Ця вистава дуже насичена чудовою музикою різних авторів у такому плані, в якому наші музиканти ще не звучали. Разом з чудовим вокалом солісток наша участь органічно вписується в сюжет”, — вважає він.
Комфортно почувається на великій сцені у ролі Бургомістра й заслужений артист України, провідний актор обласного академічного театру ляльок Олександр Царук: “Я вдячний долі, що маю можливість грати на обох сценах. Вони різні за масштабом, але мають однакову акторську специфіку”. Варто сказати, що його особистий приклад такого вдалого поєднання акторської різноплановості — чи не єдиний у вітчизняному театральному просторі.
Особливості чергової прем’єри її учасники запрошують побачити 10 квітня, коли еротичний фарс “Великодушний рогоносець” відкриє витончені фантазії й асоціації.
Володимир Разуваєв