Реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації та його бачення редакцією “Проскурова” і засновником нашої газети — Хмельницькою міською радою стали темою кількох важливих розмов та дискусій у нашому колективі протягом минулих двох тижнів. Адже відповідний закон вимагав від нас визначитися з власним рішенням до 31 березня цього року.
Реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації та його бачення редакцією “Проскурова” і засновником нашої газети — Хмельницькою міською радою стали темою кількох важливих розмов та дискусій у нашому колективі протягом минулих двох тижнів. Адже відповідний закон вимагав від нас визначитися з власним рішенням до 31 березня цього року.
Минулого тижня, у середу, цю тему разом з колективом редакції обговорив міський голова Олександр Симчишин. Він чітко зазначив, що особисто виступає за те, щоб міська рада мала свій друкований орган. Адже попри всі проблеми в роботі газети, вона виконує свою інформативну функцію у взаєминах міської влади з громадою Хмельницького. У цій розмові і колектив, і міський голова зійшлися на тому, що, зокрема, перший етап реформування, який передбачає вже з 1 січня 2017 року зажити у реформованому вигляді, для “Проскурова” є нереальним. Щоправда, міський голова наголосив, що останнє слово у вирішенні цього питання — за колективом редакції.
Власне, ця думка й стала засадничою в остаточному рішенні колективу редакції, який на своїх зборах 28 березня прийняв рішення реформувати газету “Проскурів” у другому етапі.
А напередодні цих зборів редакція запросила до розмови та консультацій депутатів та голів фракцій міської ради. Це — голова фракції “БПП” Григорій Галкін, голова фракції ВО “Батьківщина” Олександр Скочеляс, депутати Анатолій Собко, Вік-тор Паламарчук, Ігор Мельничук, Олександр Сидорук. Редактор газети Богдан Теленько поінформував депутатів про зустріч колективу газети з міським головою й пояснив, чому редакція схилилася до другого етапу реформування.
Суть цієї позиції в тому, що редакція, як і міський голова, не хочуть стати, образно кажучи, ліквідаторами власної газети, яка, попри свої нинішні проблеми, має очевидний потенціал. Проте згаданий закон про роздержавлення друкованих ЗМІ чітко формулює вимоги до редакції та її засновника: якщо до 31 березня цього року редакція не визначиться зі способом реформування, засновник, тобто Хмельницька міська рада, змушений буде її закрити без подальшого права на реформування до кінця 2018 року. Тобто тоді або й скоріше міська рада повинна буде взяти на себе основні репутаційні втрати від закриття газети. Схилившись до рішення реформувати газету в другому етапі, який триватиме у 2017-2018 роках (залежно, як ми розуміємо, від рішення засновника), міська рада залишає за собою право взяти активну участь у її реформуванні та залишити свій вплив на редакційну політику, що також передбачено законом. Зрештою, міська рада на найближчій сесії при бажанні може й відмовити редакції у реформуванні за другим способом, навіть незважаючи на згадане рішення зборів трудового колективу, і залишити все на своїх місцях, що з розумінням буде сприйнято колективом газети і не викличе жодних юридичних наслідків з його боку. Але, на переконання редактора “Проскурова”, другий етап реформування, виходячи з вимог закону про роздержавлення державних та комунальних ЗМІ, дає шанс обом сторонам зберегти газету і після 2018 року, але в реформованому вигляді.
Після детального обміну думками з депутатами, який, вочевидь, буде продовжено і на сесії міської ради, було вирішено рекомендувати колективу йти обраним шляхом.
Звичайно ж, і міський голова, і колектив газети, і згадані депутати, і багато наших читачів, які стурбовані цією ситуацією навколо реформування комунальних друкованих ЗМІ, сподіваються, що парламент внесе зміни у законодавство, аби дати можливість органам місцевого самоврядування засновувати на власний розсуд друковані органи.
Проте нині згадане рішення колективу газети, на наш погляд, є реальним виходом з цієї законодавчої колізії, яка, на переконання багатьох експертів, відверто руйнує комунальну пресу в Україні. А це недопустимий крок, зокрема в умовах реальної інформаційної війни з імперською Росією та олігархізацією найвпливовіших телекомпаній і друкованих ЗМІ в нашій країні.
Б.Демків
фото миколи шафінського