Своєрідною кульмінацією найрізноманітніших заходів до Шевченківських днів у нашому місті в середу стало традиційне покладання квітів до підніжжя пам’ятника Тарасу Шевченку у день його народження 9 березня.
Своєрідною кульмінацією найрізноманітніших заходів до Шевченківських днів у нашому місті в середу стало традиційне покладання квітів до підніжжя пам’ятника Тарасу Шевченку у день його народження 9 березня.
Звичайно, мабуть, важко вносити щось нове в сценарій подібних патріотичних акцій її організаторам, проте, вочевидь, треба до цього прагнути. Адже за винятком невеличкого пікету на підтримку Надії Савченко, ці урочистості були ніби скалькованими з попередніх, коли представники влади і далі підтверджували незмінний владний культ Кобзаря, який у подібних сценаріях повторюється невідь з яких часів. Щоправда, торік на цій патріотичній акції була спроба відійти від звичних стереотипів, коли першими до пам’ятника Кобзареві лягли квіти від воїнів АТО, майданівців. Але це так, до слова, бо серед присутніх на цій акції було немало тих хмельничан, які в такі дні приходять до Тараса не за протоколом, є вони, на щастя, і серед представників нинішньої влади, яких завжди боліло його невмируще слово, що у наші непрості часи наповнилося первозданним змістом. Відрадно, що саме вони й продовжили цю акцію після її офіційного завершення, коли почали імпровізовано декламувати поезію Шевченка, ділитися думками про значення Кобзаря для українського народу…
Серед численних заходів Шевченківської тематики у Хмельницькому в музеї історії міста відкрилася персональна виставка заслуженого художника України Михайла Андрійчука “Шевченків світ в буянні фарб, сплетіннях ліній…”.
“Шевченко — вчитель народу. І я вчився у нього мудрості і не тільки. Тарас Григорович був фаховим графіком, створив прекрасні офорти. Це і моя улюблена техніка, захоплююсь й аквареллю, цинкографією, рисуванням вугіллям”, — розповідає майстер.
Наш кор.
Фото Миколи Шафінського