Хмельничанам із водою пощастило чи не найбільше в Україні. Проте останнім часом поширюється інформація, що, мовляв, хмельницька вода небезпечна. Насправді це твердження є безпідставним, а чутки — лише чутками. З цього приводу наша розмова з головним технологом МКП “Хмельницькводоканал” Петром Дзюблюком.
Хмельничанам із водою пощастило чи не найбільше в Україні. Проте останнім часом поширюється інформація, що, мовляв, хмельницька вода небезпечна. Насправді це твердження є безпідставним, а чутки — лише чутками. З цього приводу наша розмова з головним технологом МКП “Хмельницькводоканал” Петром Дзюблюком.
— Що з професійної точки зору ви можете сказати про якість хмельницької води?
— Наше місто дійсно має унікальні умови водопостачання, хмельничани користуються лише підземною водою. Наші діди використовували лише так звану підшкурну воду, тобто водоносний перший горизонт, який формувався за рахунок опадів — танення снігу чи дощів. Криниці копали зазвичай неглибокі — до 30 метрів. Як показує практика нині, в ці підшкурні води можуть напряму потрапляти пестициди чи отрутохімікати.
МКП “Хмельницькводоканал” видобуває підземну воду високої якості, що підтверджують дослідження безпосередньо на водозаборах. Наша лабораторія пройшла державну атестацію, в нас є всі необхідні лабораторні прилади, які дозволяють провести досконалий аналіз. Результати показують, що перевищень за будь-якими хімічними чи бактеріологічними показниками в жодному аналізі немає.
— Як часто проводиться дослідження якості води?
— Є два види лабораторних досліджень. До речі, графік проб води та проведення досліджень як на водозаборах, так і в мережах обов’язково розробляється і погоджується з санітарно-епідеміологічною службою. Вони разом з нами і самостійно відбирають проби води, проводять свої незалежні дослідження, розбіжностей у нас за показниками немає. Якби були розходження, то СЕС негайно би відреагувала позбавленням атестацій наших лабораторій. Таких випадків ще не було.
Повний аналіз води проводимо двічі на рік. Це відбувається переважно під час загальноміського промивання мереж. А скорочений аналіз здійснюється у місцях водозабору, на насосних станціях щодобово. Неабияку увагу звертаємо на незакільцьовані мережі, де є загроза застою води, особливо влітку.
— Чи може відрізнятися вода в Чернелівці і квартирах хмельничан?
— Одним із факторів зміни якості можуть бути внутрішньобудинкові мережі, особливо в старих будівлях. Тривалий час труби в таких будинках ніхто не міняв. У них тривають процеси окиснення і руйнації, що безпосередньо впливає на якість води.
Я б радив людям після робіт з усунення аварійних ситуацій не використовувати воду одразу. Її слід злити, аби зійшли залишки іржі, заліза.
Стосовно вживання води, то особисто я п’ю її лише з крана. До речі, воду, кип’ячену більше одного разу, пити шкідливо. При термічній обробці утворюються різні шкідливі для організму сполуки. А для приготування їжі можна набрати літрів десять у якийсь посуд чи відро — вода відстоїться і зайва жорсткість осяде на стінках посуду, в якому була вода. Тоді її корисніше використовувати для приготування їжі.
— Хто, окрім МКП “Хмельницькводоканал”, подає воду хмельничанам?
— У двох районах міста є свої постачальники. В Раковому — це КЕВ, на балансі якої більше десятка свердловин, у районі полігону, вони також мають станцію водопідготовки зі знезалізнення. Гречани частково забезпечуються із водозабору Південно-Західної залізниці. Зараз актуальним є питання передачі цих водозаборів на утримання водоканалу.
— Що робить водоканал для поліпшення якості води?
— Найперше, визначаємо аварійні ділянки мережі. Бо, окрім частих проривів і втрат води, в них може потрапити забруднення, усунення якого потребує багато зусиль. Тому двічі на рік ми проводимо планове промивання мереж зі знезараженням. Спочатку спорожнюємо мережі, потім подаємо збагачену гіпохлоритом натрію воду під тиском. Це знезаражує речовини, які можуть потрапити в мережу. Після цього обов’язково спорожнюються водогони і знову наповнюються свіжою водою.
— Що, як фахівець, можете сказати про фільтри води?
— Я особисто категорично проти їх встановлення. Поясню чому: якщо випадково у воду потрапить на десять літрів одна бактерія — вона й залишиться одна. Така концентрація не є шкідливою. Якщо ж бактерія утримається у фільтрі, а через певний час туди потрапить ще одна, то вони утворять сім’ю, а згодом при кімнатній температурі з’явиться ціла колонія бактерій.
Стосовно змінних картриджів які, по суті, й очищають воду, то продавці радять змінювати їх через певний період — місяць, два або три. Але чітко визначити час неможливо, бо заміна потрібна тоді, коли картридж заповниться хімічними домішками, піском, окалиною, іржею… А це може статися не через місяць, а навіть за кілька днів користування, якщо проводились, наприклад, післяаварійні зварювальні роботи. Споживач сам не може визначити рівень забруднення фільтра, а користуватися таким набагато шкідливіше, ніж узагалі без нього.
Що ж до бутильованої води, то вона є, по суті, мертвою. Адже її шляхом осмосу прогнали через мембрани, забрали всі корисні для організму мінерали, зокрема кальцій і калій. А вода є сильним розчинником. Якщо в ній немає певних концентрацій корисних мінералів, то вона починає вимивати їх з організму. Тобто в організм не лише не постачаються необхідні матеріали, а й вимиваються. То про яку чисту воду може йти мова? В розвинених країнах бутильовану воду проганяють так само шляхом осмосу під великим тиском, але після цього проводять другий етап — збагачення і насичення мінералами.
— Чи можливий варіант, що розкрутка теми поганої води насправді є прихованою рекламою фільтрів чи бутильованої води?
— Я не виключаю, що це комерційна реклама. У місті, як гриби після дощу, з’являються пункти продажу бутильованої води. Чи не спеціально нав’язується думка про неякісну воду в кранах кількома негативними сюжетами?.. Люди, рахуйте свої гроші! Якщо хочете ідеальну воду — просто відстоюйте її для приготування їжі. Я з повною відповідальністю стверджую, що якість нашої води задовільна і відповідає всім нормам.
— Дякую за розмову.
Підготувала Анна ПОМАРАНСЬКА