Соціум

Яку воду ми п’ємо?

Вода — джерело життя. Проте через кліматичні зміни кількість і якість питної води невпинно зменшується. Вже нині мільярд людей відчувають у ній дефіцит. З’ясувати стан якості води у Хмельницькому спробували представники обласного осередку ВЕГО “Мама-86”. Результатами своїх досліджень вони поділилися минулої п’ятниці у рамках “круглого столу” в облдержадміністрації.

Вода — джерело життя. Проте через кліматичні зміни кількість і якість питної води невпинно зменшується. Вже нині мільярд людей відчувають у ній дефіцит. З’ясувати стан якості води у Хмельницькому спробували представники обласного осередку ВЕГО “Мама-86”. Результатами своїх досліджень вони поділилися минулої п’ятниці у рамках “круглого столу” в облдержадміністрації.

Голова місцевого осередку ВЕГО “Мама-86” Ірина Резнікова розповіла, що їх організація вже давно займається проблемою якості й доступності води. Інтерес до цього питання виник не на порожньому місці, адже, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, саме з якістю питної води пов’язано до 80% захворювань. Особливо чутливі до цього діти, вагітні й люди похилого віку.
“Нещодавно ООН визнала, що право на доступну та якісну питну воду — це одне з найважливіших прав людини, адже від води залежить її життя та здоров’я. Щоб зрозуміти, як це право реалізується в нас, ми провели відповідне дослідження за підтримки Шведської агенції з міжнародного розвитку. Часто можна почути, що вода у Хмельницькому якісна. Проте більшість опитаних нами респондентів дотримується кардинально іншої точки зору. Наші дослідження показали, що не все так погано, як здається людям, але є тривожні дзвіночки”, — зазначила Ірина Резнікова.
Досліджуючи якість води, члени ВЕГО “Мама-86” у грудні 2014 і липні 2015 років відбирали її зразки у п’яти мікрорайонах міста з кранів, водогону й децентралізованих джерел водопостачання. Моніторинг показав, що якість води з кранів відповідає необхідним гігієнічним нормам. Спостерігається лише невелике перевищення кальцію у чотирьох мікрорайонах міста. Проте повторний липневий аналіз показав незначне погіршення якості води: перевищення двох показників — амонію та нітритів. Це найбільше стурбувало громадських активістів, адже наявність цих речовин може свідчити про потрапляння фекальних стоків або органічних до джерела водопостачання.
Вода у міських колодязях виявилася набагато гіршою. У трьох з чотирьох досліджених колодязів члени ВЕГО “Мама-86” виявили бактеріологічне забруднення води, а також більшу кількість амонію, ніж у водогоні.
“Хоч у воді з міського водогону є незначні перевищення за кількома показниками, вона придатна для споживання. У будь-якому разі ми не рекомендуємо хмельничанам споживати бутильовану воду, яка їм може здаватися смачнішою чи менш шкідливою. Насправді її постійне вживання небезпечне для здоров’я, адже вона не містить необхідних корисних речовин. Більше того, вона — ідеальний розчинник і вимиває з організму кальцій, магній… Окреме питання — її якість, адже контроль за тим, у яких умовах вона розливається, фактично відсутній”, — наголосила Ірина Резнікова.
Розвіяти страхи громадськості щодо якості води у міському водогоні спробував головний технолог “Хмельницькводоканалу” Петро Дзюблюк. За його словами, левову частку води місто споживає з Чернелівського водогону. Незначне перевищення деяких речовин пояснюється геологічними породами, які залягають у землі поблизу джерела. Проте її забруднення мінеральними добривами просто неможливе, адже водосховище оточене трьома санітарними поясами, у межах яких заборонена будь-яка господарська діяльність. Тому не можна говорити й про потрапляння у воду фекальних стоків.
“Наявність у воді амонію продиктовано геологічними причинами, а не фекальними стоками. Якби причиною були продукти людської чи тваринної життєдіяльності, то у воді була б кишкова паличка. Проте вода не містить бактерій, тому хвилюватися немає підстав. Присутність влітку нітритів може бути причиною високої температури й застою води у стояках багатоповерхівок. Цю проблему варто дослідити ґрунтовніше”, — розповів Петро Дзюблюк.
За його словами, різниця у зразках води з водогону й крана квартири може бути колосальною. Причиною цього є зношені системи водопостачання у багатоповерхівках і неправильна їх експлуатація мешканцями. Саме за їх обслуговування відповідає ЖЕК або ОСББ. Також головний технолог запевнив присутніх, що водоканал нині намагається вводити інноваційні технології, щоб покращити якість води та послуг з її постачання.
За словами Ірини Резнікової, нині через кліматичні зміни спостерігається падіння рівня води у річках і колодязях області. Ця проблема може загостритися цьогорічного літа, яке, за прогнозами синоптиків, стане посушливим.
З подібною проблемою стикнулися деякі мешканці Лезневого, де навіть на 15-метровій глибині повністю відсутня вода. Присутні на “круглому столі” лезнівчани розповіли, що готують звернення до міської влади, щоб та допомогла вирішити їх проблему. Фактично є два виходи — добудувати водогін чи пробурити там нові свердловини.
Доцент кафедри хімічної технології Хмельницького національного університету Алла Ганзюк розповіла, що нині місцеві науковці працюють над інноваційними технологіями з очищення води від важких металів. Допоможе їм у цьому сорбент, вироблений із сапонітових глин, яких вистачає на теренах краю.
“Добутий із сапоніту сорбент ідеально підходить для очищення води від важких металів і збору нафтопродуктів з поверхні водойм. Нині ми працюємо над створенням і патентуванням фільтра”, — розповіла науковець.
А ще Ірина Резнікова наголосила, що ми всі повинні слідкувати за якістю води, яку п’ємо, адже від цього залежить наше здоров’я. Якість води у нашому місті прийнятна, але дбати про її покращення все ж варто.
Андрій ЯЩИШЕН
Фото з сайту eveningkiev.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *