У довавилонські часи, за Біблією, всі люди розуміли одне одного без перекладача, адже послуговувалися лише однією мовою. Нині, за оцінками фахівців всесвітньої організації ЮНЕСКО, на планеті налічується до шести тисяч мов, причому половині з них загрожує зникнення.
У довавилонські часи, за Біблією, всі люди розуміли одне одного без перекладача, адже послуговувалися лише однією мовою. Нині, за оцінками фахівців всесвітньої організації ЮНЕСКО, на планеті налічується до шести тисяч мов, причому половині з них загрожує зникнення.
Восени 1999 року ООН заснувала Міжнародний день рідної мови — відначається він щороку 21 лютого з 2000-го. Чому ж саме ця дата? 1952 року тогочасна влада Пакистану проголосила урду єдиною державною мовою, хоча рідною вона була лише для 3% населення. Це було сприйнято негативно, особливо на сході країни, де майже всі розмовляли бенгальською. 21 лютого 1952 року під час протесту проти цього нововведення поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів. Після проголошення незалежності Східного Пакистану 1971 року цей день у країні відзначають як день мучеників. Пам’ятник жертвам боротьби за статус бенгальської мови встановлений на території університету в Дацці — столиці Бан- гладешу.
Щорічне відзначення Дня рідної мови використовується для звернення уваги на національні меншини, які активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття, таким чином втрачається різноманіття, унікальність людської раси. Багато мов, котрими розмовляють менше 100 осіб, нині не задокументовані й можуть зникнути разом зі своїми носіями.
Рідна українська, маючи статус державної, все ж потребує нашого активного захисту, розвитку й підтримки, впровадження в усі сфери життя. Вона — м’яка, мелодійна, ніжна, солов’їна, калинова, мило-звучна, рідна… Літера “ї” підкреслює унікальність української, до речі, без цієї букви не було б слова “Україна”…