Соціум

Що насправді відбувається з судовою реформою?

Нещодавнє соціологічне дослідження Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва показало, що майже 83% мешканців Хмельницької області не довіряють судовій гілці влади. На думку громадян, суди непрозорі, а процес їх реформування чомусь застряг. Отож минулої середи в рамках інформаційної кампанії “КонституціЯ” у Хмельницький завітали експерти Центру політико-правових реформ і Реанімаційного пакета реформ, аби відповісти на актуальні запитання.

Нещодавнє соціологічне дослідження Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва показало, що майже 83% мешканців Хмельницької області не довіряють судовій гілці влади. На думку громадян, суди непрозорі, а процес їх реформування чомусь застряг. Отож минулої середи в рамках інформаційної кампанії “КонституціЯ” у Хмельницький завітали експерти Центру політико-правових реформ і Реанімаційного пакета реформ, аби відповісти на актуальні запитання.

Щоб втілити у життя судову реформу, необхідно внести зміни до Конституції України. У цьому переконаний заступник голови правління Центру політико-правових реформ, головний експерт Реанімаційного пакета реформ Роман Куйбіда. За його словами, внесення змін до Основного Закону допоможе забезпечити суддям незалежність від політиків і олігархів.
“Необхідні зміни можуть бути прийняті парламентом або в кінці лютого, або аж у вересні. Це залежить від висновків Конституційного Суду, який повинен визначити, наскільки наші пропозиції відповідають Конституції України (22 січня Конституційний Суд України погодив зміни до Основного Закону в частині правосуддя — авт.). Після того нардепи проголосують за ці зміни й приймуть низку відповідних законів”, — розповів Роман Куйбіда.
Результатом цього процесу стане переформатування судової гілки влади шляхом оновлення суддівського корпусу й забезпечення його незалежності. Так, нині є три механізми оновлення представників української Феміди. Перший полягає у повній переатестації суддів, які повинні пройти оцінювання за критеріями компетентності, доброчесності та дотримання етики.
За другим сценарієм, судді, призначені на п’ятирічний термін, після його закінчення припиняють свої повноваження. При бажанні повернутися на колишню посаду вони повинні пройти конкурс на загальних умовах.
Роман Куйбіда розповів, що після реформи суддів призначатимуть одразу достроково, без першого п’ятирічного терміну, який часто використовувався для виховання слухняності у представників Феміди.
“Якщо суддя не може впоратися зі своїми професійними обов’язками чи є корупціонером, не потрібно чекати п’яти років, щоб зняти його з посади. Проте саме цей перший термін використовувався владою для перетворення представника Феміди у заручника  політики. Тому доля нових суддів повинна бути не в руках Верховної Ради чи Президента, а Вищої ради правосуддя (можлива назва майбутнього аналога нинішньої Вищої ради юстиції — авт.)”, — переконаний експерт.
Третій механізм оновлення суддівства полягає у реорганізації окремих судів. Цей процес найперше стосуватиметься Верховного Суду України. Проте Роман Куйбіда переконаний, що повна люстрація суддів — це популізм, адже у нинішніх умовах піти на такі кроки не можливо. “Це вимагає серйозних коштів, яких держава просто не має, й тривалого періоду”, — вважає експерт.
Судова реформа також покликана частково скасувати суддівську недоторканність. За словами Романа Куйбіди, нинішній суддівський імунітет означає, що його носія неможливо затримати чи заарештувати без згоди парламенту. Через це суддю Феміди важко притягнути до адміністративної, навіть кримінальної відповідальності. Тому зміни до Конституції передбачають, що за вчинення важкого злочину суддя не матиме імунітету. За інші правопорушення згоду на затримання даватиме не парламент, а Вища рада правосуддя.
Також до підстав звільнення з посади включили грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді,  невідповідність займаній посаді, порушення присяги, неможливість підтвердити законність джерела майна.
Конституційні зміни торкнуться не лише представників суддівського корпусу, а й звичайних громадян. Керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ, експерт Реанімаційного пакета реформ Юлія Кириченко розповіла, що українці зможуть  звертатися до Конституційного Суду України. “У майбутньому це дозволить оскаржувати антиконституційні закони, які можуть прийматися на догоду певним представникам влади. До речі, 68% опитаних хмельничан до такої ідеї ставляться позитивно, адже це розширює їх громадянські права”, — зазначила експерт.
Андрій ЯЩИШЕН
Фото автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *