Чергова четверта сесія міської ради восьмого скликання на свій порядок денний винесла 67 питань без тих, що розглядались у різному. Більш детальний звіт про її перебіг читайте у наступному номері, адже сесія ще тривала, коли нинішнє число газети було відправлене до друку. І все ж основний наголос, який зробили депутати на цій сесії, цілком можна визначити як соціальний за змістом. Саме пошуками резервів для вирішення ряду соціальних проблем у місті можна означити розгляд багатьох питань порядку денного під час роботи у постійних комісіях та обговорення в сесійній залі…
Чергова четверта сесія міської ради восьмого скликання на свій порядок денний винесла 67 питань без тих, що розглядались у різному. Більш детальний звіт про її перебіг читайте у наступному номері, адже сесія ще тривала, коли нинішнє число газети було відправлене до друку. І все ж основний наголос, який зробили депутати на цій сесії, цілком можна визначити як соціальний за змістом. Саме пошуками резервів для вирішення ряду соціальних проблем у місті можна означити розгляд багатьох питань порядку денного під час роботи у постійних комісіях та обговорення в сесійній залі…
А почалася сесія з надання депутатського статусу ще одному представнику ВО “Свобода” Сергію Королюку. Він зайшов у депутатський корпус на місце своєї однопартійки Галини Мельник, яка, як відомо, обійняла посаду заступника міського голови.
Про соціальну тональність цієї сесії можна було зробити висновок уже з розгляду питання про встановлення місцевих податків і зборів у нашому місті, в нових підходах до яких безпомилково проглядалося прагнення новообраної міської ради вишукати резерви для наповнення міського бюджету. До речі, у цих зборах передбачені пільги для учасників АТО й ряду інших пільгових категорій. І навіть у тому, що сесія продовжила повернення поворотної допомоги “Південно-Західним тепломережам” та схвалила невдовзі інвестиційну програму цього комунального підприємства, проглядалася соціальна складова, яка дістала продовження при розгляді питання про передачу містом військовому госпіталю у безоплатне користування медичного обладнання. До речі, при розгляді цього питання депутат Григорій Галкін актуалізував проблему створення на базі міських закладів охорони здоров’я спеціалізованого відділення для реабілітації учасників АТО.
Традиційно виникають у сесійній залі дискусії, коли розглядаються питання про приватизацію майна та оренди приміщень комунальної власності. Тож не стало винятком і нинішнє засідання. Щоправда, зазвичай претенденти, зокрема на оренду таких приміщень або продовження терміну орендних договорів, залишалися, так би мовити, за кадром, про них знали депутати, а на сесіях вони голосувалися безадресно. До честі нинішньої ради, перший детальний розгляд подібного питання відбувся дуже прозоро. Нині претенденти на вирішення цього питання з числа ряду громадських організацій змушені доводити своє право на пільгову оренду комунальних приміщень безпосередньо в сесійній залі, вступати при потребі у дискусію з депутатами. Відрадно й те, що у них та депутатського корпусу в ході розгляду цього питання відбувся доволі зацікавлений діалог, зокрема на тему створення конкретного соціального пакета в їх діяльності, насамперед для дітей пільгових категорій, які відвідують творчі студії тощо. До речі, жодних різночитань з цього приводу між депутатами та представниками громадських об’єднань по суті не виникло.
Вартує окремої уваги вирішення сесією питання про надання законного статусу електронним петиціям мешканців міста, для чого було внесено зміни до Статуту міської громади, що повинно стати ще одним інструментом поглиблення діалогу з міською владою. Проте в контексті такого діалогу можна поставити під сумнів дотримання регламенту роботи самих сесій, коли на їх трибуну допускаються люди з єдиною метою: вчергове принизити депутатський корпус, як це трапляється на останніх сесіях, коли на трибуну невідь за яким правом виходить один і той же представник так званої “територіальної самооборони”, що, як ми розуміємо, з’явилася на базі авантюрної “територіальної громади міста”. Звичайно, якщо хтось зацікавлений у тому, щоб надавати таким людям для цієї мети трибуну сесій, то принаймні юристи міськвиконкому мали б сформулювати після таких інцидентів бодай один позов про образу честі та гідності депутатського корпусу на адресу таких псевдозаконників. Звичайно, цей випадок важко назвати ложкою дьогтю у роботі сесії, проте він залишив неприємний осад від нахрапистої вседозволеності подібних персонажів…
Б.Демків