Музей — це не лише місце, де зберігаються твори мистецтва чи історичні експонати, а й полігон для творчих експериментів. Осмислити заново простір і суть Хмельницького обласного художнього музею покликаний проект “Музей. Підвалини”, який у понеділок стартував під кураторством громадського діяча Дениса Панкратова.
Музей — це не лише місце, де зберігаються твори мистецтва чи історичні експонати, а й полігон для творчих експериментів. Осмислити заново простір і суть Хмельницького обласного художнього музею покликаний проект “Музей. Підвалини”, який у понеділок стартував під кураторством громадського діяча Дениса Панкратова.
Проект “Музей. Підвалини” став логічним продовженням минулорічного — “Розчарування речі”, мета якого полягала у десакралізації музейного простору та його експонатів.
“Проект “Музей. Підвалини” — це мистецьке дослідження періоду становлення музею і його фондів. Отож вирішив сконцентрувати увагу на період з кінця 1980 до 1990-х, адже саме того часу сягають мистецькі підвалини музею. Інший фокус проекту — у взаємодії його працівників між собою і творами мистецтва й відвідувачами”, — розповів Денис Панкратов.
Місцем проведення проекту став підвал музею, що дозволило символічно обіграти його назву. До того ж це дало можливість відвідувачам отримати новий досвід, побувавши у його прихованій, підземній частині.
Стартував проект з презентації електронного каталогу “Розчарування речі. Документація та рефлексії”, присвяченого минулорічному проектові. Його можна знайти у вільному доступі в мережі Інтернет.
У вівторок та середу відвідувачі змогли послухати цікаві лекції про те, чим є насправді музей. Так, першу лекцію “Навіщо музей?” провели представники дослідницької групи “Лабораторія критичного архівування” Ларіон Лозовий та Антон Лапов. Наступного дня теоретик мистецтва Катерина Бадянова розповіла про можливість здійснення критичної історіографії музею.
Проте найцікавіше — попереду. 26 січня о 16.00 — презентація результатів досліджень у рамках виставки “Музей. Підвалини”.
Андрій ЯЩИШЕН