Кажу про нашу владу та її представників на всіх рівнях, в чому ми мали можливість зайвий раз переконатися після скандального відео з засідання Національної ради реформ. Цей скандал, мов лакмусовий папір, лише увиразнив, як насправді працює наша влада, якій, як бачимо, ніщо не чуже. Здавалося б, нічого нового ми не побачили у взаєминах високопосадовців, якщо згадати плівки Мельниченка, з яких дуже виразно постає постать екс-президента Кучми. Не секрет, що і втікач Янукович вдавався до рукоприкладства, з чим, кажуть, “пощастило” одному з наших обласних очільників.
Кажу про нашу владу та її представників на всіх рівнях, в чому ми мали можливість зайвий раз переконатися після скандального відео з засідання Національної ради реформ. Цей скандал, мов лакмусовий папір, лише увиразнив, як насправді працює наша влада, якій, як бачимо, ніщо не чуже. Здавалося б, нічого нового ми не побачили у взаєминах високопосадовців, якщо згадати плівки Мельниченка, з яких дуже виразно постає постать екс-президента Кучми. Не секрет, що і втікач Янукович вдавався до рукоприкладства, з чим, кажуть, “пощастило” одному з наших обласних очільників. Проте такого порушення владних корпоративних правил на людях, як дозволили собі під час згаданого публічного засідання Аваков, Саакашвілі та Яценюк, здається, ще не траплялося. Бо одна справа у п’яному шалі матюкатися у своєму кабінеті, як це робив Кучма, а інша — при народі серйозно звинувачувати у корупції та брутально лаятися. Це вам, даруйте, не потасовка у парламенті, до яких ми вже звикли, а цей інцедент тягне на останню краплю у тому підкилимному конфлікті, який триває на верхівці влади. Адже якщо звинувачення Саакашвілі на адресу уряду, зокрема Авакова та Яценюка, дістануть підтвердження, то наш Кабмін цілком можна буде називати клептократичним, тобто таким, в якому правлять злодії-корупціонери і який негайно слід відправляти у відставку з відповідними кримінальними розслідуваннями. Якщо ж ні, то висуванець президента Саакашвілі вже у найближчі дні повинен позбутися посади голови Одеської облдержадміністрації, зрозуміло, також з відповідними розслідуваннями його дій. Проте наводить на доволі сумні висновки те, що з очевидним запізненням 15 грудня з’явилася спільна заява президента, прем’єра та спікера парламенту із закликом до єдності та визнанням своїх здобутків за минулий рік, де, по суті, жодним словом не йдеться про згаданий скандал.
Якщо ця “заява трьох”, яку небезпідставно політологи порівнюють із заявою Кучми, Ющенка і Плюща п’ятнадцятирічної давнини, як реакції на перші акції Всеукраїнського протесту “Україна без Кучми”, каталізатором якого стало вбивство журналіста Гонгадзе, то нинішній діагноз моралі наших владоможців, як на мене, потребує не менш серйозної реакції суспільства, навіть попри те, що ми перебуваємо у стані війни з Росією. Адже якщо наша вища влада настільки корумпована, що доходить до подібних публічних скандалів, які засвідчують лише те, що диму без вогню не буває, то цю пожежу слід негайно гасити. Цю місію очищення владних авгієвих стаєнь міг би здійснити президент, опираючись на здорові політичні сили у парламенті та за його стінами, зрештою, на громадянське суспільство, представники якого сигналізують про корупцію в усіх ешелонах післямайданної влади. Адже той факт, що хтось з-за кордону хвалить нашу владу за впровадження якихось точкових реформ, ще не свідчить про те, що зміни в Україні стали системними в усіх сферах. Тож згадана “заява трьох” написана, як на мене, за принципом народного прислів’я: хвали мене, моя губонько, і аж ніяк не відображає глибини складних процесів у державі.
Можливо, комусь здадуться не надто патріотичними подібні висновки, але, на моє переконання, ми повинні усвідомлювати, що відбувається в країні та коридорах влади, яка зобов’язана затягнути свій пасок першою, чого, на жаль, ми не помічаємо. Таки справді там перебувають не небожителі. Врешті їх там ніколи й не було, тож ми просто зобов’язані з них питати без огляду на авторитети, які на перевірку часто виявляються штучними…