Минулого четверга у двох залах обласного художнього музею відкрилася виставка творів художників Миколи та Людмили Мазурів під назвою “Земля і космос Миколи Мазура”. Щоправда, невід’ємною її складовою став зал, де розмістилися твори Людмили Мазур, тож доречно буде говорити про кредо, заявлене у назві виставки, в творчості обох художників. Презентація виставки зібрала велелюдну аудиторію їх шанувальників, колег-художників, журналістів, студентської молоді, учнів та педагогів художніх закладів обласного центру.
Минулого четверга у двох залах обласного художнього музею відкрилася виставка творів художників Миколи та Людмили Мазурів під назвою “Земля і космос Миколи Мазура”. Щоправда, невід’ємною її складовою став зал, де розмістилися твори Людмили Мазур, тож доречно буде говорити про кредо, заявлене у назві виставки, в творчості обох художників. Презентація виставки зібрала велелюдну аудиторію їх шанувальників, колег-художників, журналістів, студентської молоді, учнів та педагогів художніх закладів обласного центру.
Слід віддати належне дирекції музею та рідним художників, синові Богдану та дочці Оксані, за підготовку експозиції, яка стала заразом своєрідною, хоч і не повною ретроспективою їх творчості. Адже не секрет, що первинним задумом організаторів було розмістити твори ще і в найбільшому залі музею. Проте і цей формат виставки досить змістовно, глибоко зробив акценти на тих ідеях, які впродовж життя прагнули втілювати у творчості обоє майстри пензля.
Зрозуміло, той факт, що народного художника Миколу Мазура ми втратили зовсім недавно, що рана від цієї втрати ще дуже болюча, не міг не позначитися на атмосфері презентації, проте про його мистецтво ніхто не говорив у минулому часі. На цьому дуже слушно наголошувала донька художника Оксана Мазур, його друзі та колеги Лариса Чернова, Михайло Чайковський, Володимир Байдич інші. Тож дуже актуально нині вже перед міською та обласною владою постає питання: як хмельницька громада далі розпорядиться творчими надбаннями монументального мистецтва Миколи Мазура, які потребують музеєфікації та офіційного захисту держави.
Не менш актуальне нині питання про відкриття у нашому місті музею Миколи Мазура, концепцію якого вже створила ініціативна група тих, хто добре усвідомлює, ким був для нашого краю та України цей митець. Відрадно, що йдеться у їх задумі не про музей, так би мовити, закритої форми, а про заклад, в якому постійно пульсувало б життя: діяла художня студія, могли б проводитися виставки художників, інші мистецькі заходи. До речі, свого часу в місті було створено на подібній основі музей фотомистецтв, а у даному випадку йдеться про більш потужний за мистецько-пізнавальним значенням проект, який міг би стати однією з культурологічних візиток нашого міста…
А всім, хто ще не побував на виставці Миколи та Людмили Мазурів, радимо це обов’язково зробити, аби відірватися від буденних клопотів і насправді зазирнути у космос душі й творчості цих знакових українських митців.
Б.Демків
На знімках: донька Мазурів — Оксана й онука Яринка під час презентації виставки
Фото Миколи Шафінського