Соціум

Сміттєпереробний завод — міф чи реальність?

Довгоочікуваний сміттєпереробний завод таки може з’явитись у нашому місті. Польські підприємці заявили про готовність дати в кредит кошти на його зведення і допомогти у навчанні персоналу. Більше того, знайшовся потенційний покупець виробленого на ньому альтернативного палива. Тому минулого четверга у форматі “круглого столу” міський голова Олександр Симчишин обговорив з польськими партнерами перспективи спільної роботи у цій сфері.

Довгоочікуваний сміттєпереробний завод таки може з’явитись у нашому місті. Польські підприємці заявили про готовність дати в кредит кошти на його зведення і допомогти у навчанні персоналу. Більше того, знайшовся потенційний покупець виробленого на ньому альтернативного палива. Тому минулого четверга у форматі “круглого столу” міський голова Олександр Симчишин обговорив з польськими партнерами перспективи спільної роботи у цій сфері.

Розмови про створення сміттєпереробного заводу в Хмельницькому точаться фактично з початку 1990-х. Були й пропозиції, й напрацювання у цій сфері, але все закінчувалося на рівні обговорень. За словами Олександра Симчишина, лише за тиждень перебування на посаді міського голови він отримав до десяти пропозицій про будівництво сміттєпереробного заводу.
Найбільш реалістичний проект запропонувала польська компанія “CONTROL PROCESS”, яка має значний досвід у цій сфері. На її сміттєпереробному комплексі вже побувала заступниця попереднього міського голови Ольга Мярковська. Вона й побачила перспективи співпраці.
“Ми, як ніхто, зацікавлені у будівництві сміттєпереробного заводу. Міський полігон уже перевантажений відходами, тому про актуальність їх переробки годі й говорити. Ми рішуче налаштовані на співпра-цю, гарантую під час реалізації цього проекту повністю викоренити корупційну складову”, — запевнив Олександр Симчишин.
Будівництво заводу коштуватиме приблизно 30 мільйонів євро. Поляки готові надати ці кошти Хмельницькому в кредит на 10-12 років з мінімальною відсотковою ставкою — 1-2% на рік. Окрім того, компанія бере на себе зобов’язання п’ятирічного гарантійного обслуговування майбутнього заводу. “CONTROL PROCESS” займатиметься проектуванням і виготовленням документації, пошуком підрядників, навчанням персоналу. Від хмельницької сторони вимагається лише визначитися з формою власності майбутнього заводу:  комунальна чи приватна.
“Нині нам необхідно знати, з ким співпрацювати. Тому ви маєте визначитися з формою власності майбутнього сміттєпереробного комплексу. Ми ж готові поділитися фінансами й досвідом, адже наші сміттєпереробні комплекси — одні з найкращих не лише в Польщі, а й у Євросоюзі”, — заявив власник “CONTROL PROCESS” Томаш Вятр.
Також він запросив Олександра Симчишина наступного року відвідати їхнє підприємство й на власні очі побачити польські інновації. Міський голова радо прийняв запрошення.
Співпраця польської компанії з нашими містом стала можливою лише завдяки Національному проекту “Чисте місто”. Його керівник Іван Олексієвець вважає, що Хмельницький з-поміж інших міст має найбільші перспективи з реалізації цього проекту. За його словами, на це впливає зручна інфраструктура і наявність поблизу потенційного споживача виробленої продукції.
Використовувати вироблене зі сміття паливо готовий Кам’янець-Подільський цементний завод, який фактично належить ірландській компанії “СRН”.
“Компанія “СRН” має зобов’язання перед ЄС використовувати на своїх підприємствах певний відсоток альтернативного палива. В українських реаліях це зробити не можливо. Тому ірландці вже декларують, що готові купувати у місцевого сміттєпереробного заводу до 300 тисяч тонн палива, що у рази більше за спроможність комплексу”, — зазначив Іван Олексієвець.
Він розповів, що на заводі працюватимуть дві лінії — перша займатиметься сортованим сміттям, друга — несортованим. Загалом підприємство може дати місту до двох сотень нових робочих місць.
Щоправда, майбутній сміттєпереробний завод не займатиметься відходами, які вже накопичилися на місцевому полігоні, а перероблятиме лише нове сміття.
Зрештою, чи буде втілений у життя проект хмельницького сміттєпереробного заводу, чи залишиться на рівні обговорень — покаже час. На це може вплинути низка чинників. Зокрема, як сприйме перспективи  делегація міста, яка відвідає наступного року його польський аналог. Можливо, знайдуться цікавіші проекти.
Проте потреба у якісному сміттєпереробному комплексі щороку зростає. Як і потреба в утилізації чинного полігону й метану, який там час від часу загоряється й отруює навколишнє середовище.
Андрій ЯЩИШЕН
Фото автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *