Вносити зміни у Конституцію мають не нардепи чи президент, а громадяни шляхом створення установчих зборів і винесення на референдум проекту Основного Закону. Ця теза стала ключовою під час обговорення нової Конституції України, яке минулого четверга у Хмельницькому організували громадські активісти. Експерти поділилися власним баченням стану нинішньої конституційної реформи, обговорили її проблеми та варіанти виходу зі складного становища.
Вносити зміни у Конституцію мають не нардепи чи президент, а громадяни шляхом створення установчих зборів і винесення на референдум проекту Основного Закону. Ця теза стала ключовою під час обговорення нової Конституції України, яке минулого четверга у Хмельницькому організували громадські активісти. Експерти поділилися власним баченням стану нинішньої конституційної реформи, обговорили її проблеми та варіанти виходу зі складного становища.
Експерт з європейського та конституційного права, голова ГО “Конституційний конвент” Геннадій Друзенко вважає, що головні проблеми чинної Конституції полягають у невиконанні її норм громадянами й владою, постійному переписуванні під конкретного главу держави та не залученні до її оновлення пересічних українців.
“Не можна казати однозначно, що наша Конституція хороша чи погана. У ній є сильні сторони, але наскільки вона відповідає реальному станові речей? Гарно прописаний юридичний документ, який суперечить законам економіки й життя, приречений на провал. Конституція України 1996 року стала компромісом між соціалістами й демократами. Її окремі положення виглядають популістськими, тому їх не можливо виконати”, — вважає експерт.
Як-от стаття 49 Конституції України: “У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена”. Будь-який громадянин, відвідавши лікарню, переконується на власному досвіді, що насправді ця стаття не виконується. Більше того, держава не може фізично забезпечити дотримання цього положення, адже економічна ситуація цьому не сприяє.
“Ми як громадські діячі не можемо вказувати, що потрібно змінити в Конституції. Відповісти на це запитання повинен народ, інакше ситуацію важко спрогнозувати. Так, 31 серпня цього року голосування за конституційні зміни викликало супротив українців. Як наслідок — сутички з правоохоронцями, вибух гранати, поранені й загиблі. Ця ситуація викликана високим рівнем недовіри до депутатів, уряду й президента. Тому напрацьовувати зміни має орган на зразок установчих зборів. Це нормальна світова практика”, — зазначає Геннадій Друзенко.
У такий спосіб були створені основні закони США, Франції, Ісландії… А в Тунісі шляхом скликання конституційних зборів вдалось уникнути громадянської війни за сценарієм Лівії. Натомість спосіб прийняття Конституції в Україні — це виняток зі світового досвіду, адже фактично громадяни не мають реального впливу на конституційні зміни.
Експерт центру політико-правових реформ Дмитро Український розповів, як вийти з цієї ситуації, він запропонував концепцію законопроекту “Про підготовку нової Конституції України”, де ключова роль відведена саме громадянам. За його словами, місія редагувати Конституцію чи написати її з чистого аркуша буде покладена на установчі збори. Створений ними законопроект буде винесений на загальнонаціональний референдум. Таким чином лише від волевиявлення громадян залежатиме, чи в Україні з’явиться нова Конституція.
“Щоб забезпечити незалежність установчих зборів, пропонуємо низку фільтрів. Зокрема, заборонити балотуватися туди людям, які впродовж п’яти років до цього займали посади держслужбовців, були обрані нардепами чи працювали у правоохоронних органах тощо. Також член установчих зборів не матиме права упродовж десяти років займати ці ж посади. Кожен кандидат повинен мати своє бачення нової Конституції, під час передвиборчої агітації розповідати не про свої переваги, а про бачення нового Основного Закону. Це дозволить відсіяти більшість зацікавлених кандидатів”, — поділився Дмитро Український.
За його словами, якщо українці не візьмуть на себе відповідальність за цей процес, вітчизняна Конституція й далі залишатиметься розмінною монетою в руках політиків.
Андрій ЯЩИШЕН
На фото: Геннадій Друзенко з копією Конституції США, яка, на відміну від української, має 7 статей і 27 поправок і сумлінно виконується понад 200 років
Фото автора