Проблема збереження промислового комплексу Хмельниччини в сучасних кризових умовах стоїть уже не один рік, але нині вона набула неабиякої гостроти. Про це зокрема йшлося на розширеному спільному засіданні Союзу промисловців і підприємців (ХСПП) та Об’єднання організацій роботодавців області (ООРХО), яке відбулося днями на базі ДП “Новатор”.
Проблема збереження промислового комплексу Хмельниччини в сучасних кризових умовах стоїть уже не один рік, але нині вона набула неабиякої гостроти. Про це зокрема йшлося на розширеному спільному засіданні Союзу промисловців і підприємців (ХСПП) та Об’єднання організацій роботодавців області (ООРХО), яке відбулося днями на базі ДП “Новатор”.
Вибір місця зустрічі промислового директорату краю був не випадковий: сьогодні саме ДП “Новатор” демонструє приклад успішного використання власних можливостей та світових тенденцій у промисловій політиці. У січні наступного року колишній радіотехнічний завод відзначатиме 50-літній ювілей: з усіма своїми злетами і падіннями. Нині він знову набув права називатися флагманом економіки Хмельниччини. Багаторічний директор підприємства Анатолій Вдовиченко познайомив колег з нинішніми його здобутками: ріст виробництва з початку року склав 263%, експорт збільшився на 235%, середня зарплата сягнула 5740 гривень. Завод зосередився на п’яти основних напрямках виробництва, зберігши сегмент спецтехніки для військово-промислового комплексу та освоївши сучасну продукцію для медицини й різних галузей господарства. Так, наприклад, ДП “Новатор” є найбільшим виробником в Україні лічильників води і газу, постачаючи їх до країн СНД, Туреччини, Ірану. Новітні розробки медичної техніки, отримавши відповідні міжнародні сертифікати, вийшли на європейський ринок. На черзі до потреб широкого споживача світлодіодні світильники — як зразок енергозберігаючих технологій.
Більшість колег Анатолія Вдовиченка сьогодні переживають складні та непевні часи. Промислові підприємства області мають переважно експортну орієнтацію (70-90%), причому на Росію припадає до 70% їхньої продукції. З фактичною втратою цього ринку складні часи очікують найблагополучніші донедавна заводи: “Укрелектроапарат”, Красилівський агрегатний, Кам’янець-Подільський електромеханічний (КЕМЗ), “Пригма-Прес”, “Темп” та інші. З одного боку, дія з 1 січня 2016 року угоди з Євросоюзом щодо вільної торгівлі має відкрити нові можливості для експортерів, але, з іншого, вона висуває для них суттєві ризики. Для успішної торгівлі з європейськими країнами потрібна сучасна, конкурентоспроможна продукція, а для неї необхідні модернізація обладнання, нові технології та кадри. Все це потребує значних коштів, яких у підприємств немає. Натомість кредитні пропозиції вітчизняного банківського сектора незрівнянні з тим, що пропонується європейським виробникам. У таких же диспропорціях продуктивність праці в Україні та ЄС.
Якраз про те, як пережити нинішні складні часи і зберегти промисловий потенціал краю, йшлося на спільному засіданні ХСПП і ООРХО. Орієнтир у розмові задав голова ОДА Михайло Загородний: “У нас є свої мінеральні води, а на столі бачимо “Трускавецьку”, є свої лічильники та світильники, а купуємо чужі. Але ж ці речі маємо регулювати разом, а не бачити один одного конкурентом”.
Уже вкотре промисловий директорат ставить питання про створення внутрішнього ринку, але справа поки що не зрушила з місця. Нині про кооперацію можна говорити хіба що у площині ремонту військової техніки, що зумовили воєнні дії на Донбасі. Так, між головним підприємством у цьому — ДП “Шепетівський ремонтний завод” і понад 30 промисловими підприємствами області вже діють партнерські зв’язки, які дозволяють утримувати робочі місця. Але це лише тимчасовий і не вирішальний вихід із ситуації.
Іншу конкретику пропонує ДП “Новатор”. Так, енергетиків і комунальників краю неабияк мають зацікавити розробки конструкторів заводу у царині енергозбереження, зокрема випуску обладнання АСКОЕ — автоматизованої системи контролю обліку енергоносіїв: газу, електроенергії та води. Інша пропозиція заводчан — світлодіодні світильники, котрі дозволяють суттєво економити електрику підприємствам та установам. За словами Михайла Загородного, в планах області наступного року передбачається оснащення цими світильниками об’єктів бюджетної сфери. Приклад у цьому вже показали Деражнянський молочний завод, ПАТ “Взутекс”, ТЦ “Дитячий світ” у Хмельницькому. Успішно зарекомендували себе в регіоні й твердопаливні котли ДП “Красилівський агрегатний завод” та інше його обладнання. Своєї черги очікує ПАТ “Укрелектроапарат” щодо заміни трансформаторів ще радянських часів, причому на території всієї України. Для системного рекламування продукції області почесний президент ПАТ “Подільський цемент” Семен Дарчук запропонував заснувати відповідний каталог, щоб максимально розширити виробничі зв’язки між підприємствами. Свій до свого — по своє — таким має бути принцип на Хмельниччині, щоб разом боротися за ринки збуту.
Натомість, крім ризиків суб’єк-тивного характеру, для промисловців є й інші, зокрема з боку податківців. У промислового директорату залишається чимало претензій до цієї служби. Так, на переконання Семена Дарчука, податківці повинні поважати виробничників, а “не домовлятися з ними про розмір штрафів — як обов’язкових наслідків перевірок. Закордонні акціонери наших підприємств не розуміють практики сплати податків наперед”, — каже він. На думку генерального директора КЕМЗ Леоніда Дьяконова, у податківців “розроблені технології тривалого покарання платників податків з числа так званих ризикованих підприємств, списки яких не переглядаються роками”.
Певним чином протестні настрої директорату дещо заспокоїв в.о. начальника головного управління Державної фіскальної служби в області Мар’ян Зеленецький, поінформувавши про зміни податкового законодавства та податкові новації, котрі мають стимулювати внутрішній ринок. Сприяти цьому налаштована і сучасна модель управління регіональним розвитком ринку праці, котру запроваджує департамент праці та соціального захисту населення ОДА. Підсумовуючи засідання, голова ХСПП і ООРХО Іван Дунець зауважив, що відвідини такого підприємства, як ДП “Новатор”, є чудовою можливістю обміну досвідом — те, що практично неможливо у країнах Заходу. Отож подібну практику промислове середовище має активно продовжувати і розвивати.
Володимир Разуваєв