Не секрет, що тролейбусам досить важко конкурувати з приватними маршрутками, якими переповнені вулиці Хмельницького. Тим більше, що тролейбусний парк старий і зношений. А оновлювати його проблематично, бо підприємство не має вільних коштів.
Не секрет, що тролейбусам досить важко конкурувати з приватними маршрутками, якими переповнені вулиці Хмельницького. Тим більше, що тролейбусний парк старий і зношений. А оновлювати його проблематично, бо підприємство не має вільних коштів.
“Завдяки міській владі заміна на нові електромашини, хоч і повільно, але відбувається, — розповідає директор КП “Електротранс” Віктор Паламарчук. — Нині у тролейбусному парку 112 машин. Щодня на міські маршрути виходять 74 тролейбуси, 260 водіїв та контролерів. Робота у наших працівників непроста. Робочий день розпочинається приблизно о п’ятій ранку, коли ще всі сплять, і закінчується о 22.00, коли інші вже відпочивають.
Повноцінну роботу машин на лінії забезпечує чимало працівників, зокрема ремонтники, які усувають несправності: дрібні, а також планові, що вимагають ґрунтовного ремонту. Тролейбуси у нас переважно старі, тож ремонтувати їх доводиться часто.
Цього року ми вперше здійснили давній задум: реконструювати тролейбус власними силами. Новий-старий тролейбус №261 курсує Хмельницьким. Ми його майже з нуля оновили, а обійшлася реконструкція в 600 тисяч гривень: 200 тисяч — наші кошти, а 400 — з казни міста. І пасажири гарно відгукуються про наш експеримент, бо старий та зношений тролейбус отримав нове життя.
Ми могли б продовжувати оновлення рухомого складу в такий спосіб, якби не гостра проблема з коштами. Наразі держава винна нам за перевезення пільговиків понад 2,5 мільйона гривень, які нам конче потрібні”.
Цьогоріч “Електротранс” отримав чотири нові тролейбуси. До кінця року повинні надійти ще два за кошти з державного бюджету, виділені за сприяння народного депутата Сергія Мельника. Очікують також машину для ремонту контактної мережі — АП-70. За виділений з бюджету міста мільйон гривень тролейбусники відремонтують трансформаторну підстанцію з заміною лічильника, а 980 тисяч гривень будуть витрачені на закупівлю зимової гуми.
“Придбаємо 170 нових шин, адже терміни підпирають, незабаром холоди, можлива складна та небезпечна ситуація на дорогах, — розмірковує Віктор Паламарчук. — Для нас голов-не — дбати про безпеку пасажирів”.
Звичайно, якби у підприємства вистачало коштів, можна було б запланувати і зробити набагато більше. Однак і в наявній ситуації тут навчилися витрачати гроші раціонально та ефективно. Директор підприємства особисто контролює всі процеси і не тому, що не довіряє підлеглим, а тому, що має знати все достеменно, як вкладені сьогодні кошти спрацюють на перспективу. Скажімо, у нашій розмові керівник відзначив ефект від впровадження GPS-навігації, особливо для контролю за використанням паливно-мастильних матеріалів.
Щодо планів на перспективу, то тут багато пунктів: впровадити безготівкову форму розрахунків для пасажирів тролейбусів (картки), як у інших обласних центрах, продовжувати реконструкцію старих тролейбусів, закупити 20 багатомісних сучасних автобусів і пустити їх на міські маршрути замість приватних, розширювати тролейбусну мережу…
До речі, один такий маршрут незабаром буде відкритий. Проект, на який місто виділило 375 тисяч гривень, уже виготовлений і проходить експертизу. Новий маршрут з’єднає автовокзал №1 та вулицю маршала Рибалка.
Найближчим часом підприємство планує підвищити заробітну плату водіям тролейбусів, аби тарифна ставка складала 14 гривень за годину.
“Проблема нестачі кадрів для нас дуже відчутна, — ділиться Віктор Анатолійович. — І хоча середня заробітна плата водія тролейбуса сягає чотирьох тисяч гривень, проте виплачується вона невчасно і люди вимушено звільняються. Через відсутність достатньої кількості коштів не можемо вплинути на ситуацію”.
Вивчення пасажиропотоків на всіх 13 маршрутах дає підстави констатувати, що кількість пільговиків перевищує пасажирів, які оплачують проїзд. Скажімо, на маршруті №5 “Автовокзал №1 — Шаровечка” зафіксовано проїзд 40 пасажирів, 37 з яких — пільговики. На маршруті №7 “Лезневе — Озерна” із 18 пасажирів скористалися правом пільговиків 17. Навіть №51 “Катіон — Ракове” виявився збитковим, оскільки на заправку пальним було витрачено 1250 гривень, а виручки здано 1050 гривень.
“Все ж ми не полишаємо надії, що наберемо групу для навчання охочих стати водіями тролейбусів. Крім високої зарплатні, будемо заохочувати людей будівництвом житла, — продовжує розповідати Віктор Паламарчук. — Нині на трьох майданчиках, які належать нашому підприємству, тривають будівельні роботи. Перший житловий будинок буде зданий навесні наступного року. В ньому отримають однокімнатні квартири перші 17 працівників підприємства, які перебувають на черзі на житло. Думаю, за кілька років усі 42 черговики матимуть власні оселі”.
…У коридорах адміністративного приміщення “Електротрансу” тепло й затишно, зовсім не так, як кілька років тому. Тож поспішила зауважити про це директору, а він задоволено усміхнувся: “Для нас відмова від використання газу для опалення приміщень стала справжньою економічною вигодою. З 2012 року зекономили понад три мільйони гривень. Уявляєте, якби ми не перейшли на тверде паливо, а також не утеплили дах та фасад приміщень, не провели заміну вікон, скільки б платили за опалення?”.
На опалювальний сезон тролейбусники заготували 1200 метрів кубічних дров, тож навіть великі морози їм не страшні. А роботу над підвищенням енергоефективності продовжать. Треба вікна замінювати, стіни утеплювати. У будь-якому випадку, як показує досвід, користь буде всім.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК
Фото з архіву редакції