Прем’єрою балету “Есмеральда” розпочав свій ювілейний 85-й сезон обласний академічний музично-драматичний театр імені М.Старицьцкого. Прем’єрою тріумфальною — за одностайною реакцією глядача у щедрих аплодисментах та гучних оваціях.
Прем’єрою балету “Есмеральда” розпочав свій ювілейний 85-й сезон обласний академічний музично-драматичний театр імені М.Старицьцкого. Прем’єрою тріумфальною — за одностайною реакцією глядача у щедрих аплодисментах та гучних оваціях.
Історія палкого й водночас трагічного кохання Квазімодо — каліки-дзвонаря собору паризької Богоматері до Есмеральди — дівчини з циганського табору, написана класиком французької літератури Віктором Гюго, надихнула півтора століття тому Жюля Перро на створення лібрето балету, а композитора Чезаре Пуні — музики до нього. З того часу в різних країнах хореографи і постановники “Есмеральди” виносили на публіку власне прочитання цієї історії.
У Хмельницькому балетну виставу з цією назвою вперше поставив заслужений артист України Олександр Шиманський у середині 80-х років минулого століття. Через 27 років він повернувся до неї: з новою сценографією, новими виконавцями і новою музикою.
“Тема кохання завжди актуальна, як душевне очищення, — вважає він. — Вона завжди хвилює і надихає на відтворення все нових почуттів та спонукає до осмислення життя”.
Умови музично-драматичного театру обмежують можливості повноцінної постановки балету, отож Олександр Шиманський був змушений здійснити саме балетну виставу, скоротивши лібрето Ж.Перро до двох актів і відштовхнувшись від традиційних прийомів канонічного балету. Його нинішня постановка більше зводиться до балетних танців, синтезуючись у стилі модерн. Хоча вистачає у них і класичних асамбле, арабесок, фуете амбуете у варіаціях з соло, па де де та па де труа. Водночас вони насичені найсучаснішими і найскладнішими підтримками та іншими виразними хореографічними засобами. Обравши надзвичайно динамічну форму балетно-танцювального дійства, постановник звернувся, крім Ч.Пуні, до музичних творів й інших композиторів — З.Фібіха, Л.Деліба, Ф.Шуберта і Е.Вілла-Лобоса. Маючи склад балетної трупи лише з десятка професійних танцюристів, Олександр Шиманський задіяв у виставі драматичних акторів театру та студентів хореографічного відділення Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Справжньою окрасою сценічного дійства стали декорації художника-постановника Олександра Долоянца та світлове оформлення. Це дозволило найяскравіше зберегти романтичну поетику твору Віктора Гюго і виразити характери та гостроту конфліктів з трагічним фіналом. Свідомо вдавшись до жанрової еклетики, постановник вирішив головне завдання: змусити глядача співпереживати з героями відтвореної історії кохання та разом з артистами спробувати пройти процес внутрішнього очищення мистецтвом прекрасного.
Вистава подарувала безліч чудових вражень: “Аве, Марія!” у виконанні артистки-вокалістки театру Ірини Шкурчук, яскравих циганських танців, балетних номерів, виразної масовки тощо. Багатою є і кольорова палітра сценічного одягу, костюмів акторів та світла: романтична блакить юності, білосніжна чистота світлого кохання, чорний морок вороння ченців на баштах Нотр-Даму і червоне страхіття страти невинної дівчини… 
Показово, що в цій виставі артисти балету продемонстрували неабияку майстерність драматичних акторів, а майстри драматичної сцени — виразну пластику балетного дійства. Так, вражає глибиною почуттів Наталя Булацена у ролі Гудули, матері Есмеральди, суворою непохитністю зла — Сергій Будник (священик Клод Фролло). Блискучими стали три дебюти: Дар’ї Ярошенко у ролі Есмеральди, Максима Довгуна у ролі Квазімодо та… заслуженої артистки України Лариси Власенко у ролі старої циганки. Дуету Ярошенко-Довгун вдалися всі складнощі балетного танцю: і класичного, і в стилі модерн, а ще майстерна виразність і точність образів як драматичних акторів. Щодо Лариси Власенко, то її незаперечний успіх у пластичному дійстві балетного танцю можна вважати відкриттям нинішнього сезону.
Думається, що, наважившись нарешті на постановку балетної вистави, театр імені М.Старицького відкрив знову притаманну для себе сторінку в своїй 85-літній історії: яскраву, високохудожню і насичену мистецькими відкриттями. Отож чекатимемо наступних тріумфів його творчого колективу.
Володимир Разуваєв
Фото Миколи Шафінського