Як забезпечуватиметься область, зокрема промислова галузь, електричною енергією в осінньо-зимовий період, які перспективи щодо стабілізації тарифів або їхнього здорожчання — ці та інші питання були в центрі уваги спільної наради Союзу промисловців і підприємців (ХСПП) та енергопостачальної компанії ПАТ “Хмельницькобленерго”, котра відбулася нещодавно. Її учасники продовжили розмову, до якої вже двічі зверталися цього року. Особливо гострою та емоційною вона була на базі Дунаєвецького РЕМ, де інтереси промислового директорату краю та енергетиків неабияк зіткнулися.
Як забезпечуватиметься область, зокрема промислова галузь, електричною енергією в осінньо-зимовий період, які перспективи щодо стабілізації тарифів або їхнього здорожчання — ці та інші питання були в центрі уваги спільної наради Союзу промисловців і підприємців (ХСПП) та енергопостачальної компанії ПАТ “Хмельницькобленерго”, котра відбулася нещодавно. Її учасники продовжили розмову, до якої вже двічі зверталися цього року. Особливо гострою та емоційною вона була на базі Дунаєвецького РЕМ, де інтереси промислового директорату краю та енергетиків неабияк зіткнулися.
Цього разу в приміщенні сервісного центру компанії у Хмельницькому градус розмови був значно нижчим. Власне до цього нинішнє зібрання закликав голова обласної державної адміністрації Михайло Загородний, запропонувавши зосередитися на конструктиві, уникнувши “зайвих емоцій” і врахувавши ймовірність “значно складнішого осінньо-зимового періоду, ніж у минулому році”. Цю нерайдужну перспективу підтвердили й енергетики. Так, за словами генерального директора ПАТ “Хмельницькобленерго” Олександра Шпака, нинішній осінньо-зимовий період має свої позитиви і негативи. До перших він відніс кращу, ніж торік, ситуацію з практикою закачування газу до сховищ та дещо більшими запасами енергетичного вугілля, хоча їх нині “не вистачає”. Натомість загрозу вітчизняній енергосистемі становить рівень води у річках, який зменшився на третину. Це вкрай негативно впливатиме на роботу гідроелектростанцій, котрі виконують роль регулюючих у загальній системі. Саме від них значною мірою залежить забезпечення її балансу впродовж доби. Останніми роками в Україні спостерігається збільшення загрози дисбалансу енергосистеми у години пік: з 18.00 до 22.00, коли різко зростає навантаження на її базовий рівень, який забезпечують енергоблоки АЕС. Відтак енергетики настійливо пропонують промисловим підприємствам змінити режим роботи з акцентом на нічний час, враховуючи, що частка промисловості в загальних обсягах споживання електроенергії становить 30%. Зрештою, це стосується і населення, його частка є найбільшою серед усіх споживачів — 42%.
За даними енергетиків, розрив споживання між нічними і денними годинами в області становить 350 Мвт, а за встановленими плановими цифрами рівень споживання електроенергії за добу перевищується на 10%. Тому ставиться завдання якомога зменшити цей дисбаланс, для цього з 1 листопада в області запроваджуватимуться обмежувальні заходи: графіки відключень усіх споживачів, зокрема за потребою на дві години кілька разів упродовж доби. Останнє — крайній захід, що застосовуватиметься в особливих випадках.
Закликаючи промисловців з розумінням поставитися до вимушених заходів та пропозицій енергетиків, перший заступник генерального директора ПАТ “Хмельницькобленерго” Олег Козачук зауважив: “Ми свідомо вдаємося до парадоксу: вмовляємо вас менше споживати електроенергії, хоча через це отримуватимемо менше коштів”. Логіка енергетиків дійсно парадоксальна, натомість вони закликають і до іншого: порятунок потопаючих — справа самих потопаючих.
Визначені перспективи “песимістичного сценарію” промисловий директорат краю, звичайно, не порадували. І хоча емоційний накал їхньої реакції значно поступався цього разу, критичних виступів вистачало. “Ми не хочемо знати, як ви справлятиметеся з ситуацією, ми маємо працювати”, “нас не треба лякати, а шукати нормальний вихід”, “як виконувати складені контракти з партнерами за таких умов, хто надалі з нами працюватиме?”, “про які обмеження можна говорити, якщо з початку року споживання електроенергії скоротилося на 11%?”, “чому знову здорожчали тарифи?”, “про яку якісну роботу вночі можна говорити?”… Втім, контраргументи знайшли й енергетики: “долучайтеся до виробництва альтернативних джерел енергії, які зможуть полегшити ситуацію”, “будуйте свої малі електростанції, використовуйте когенераційні установки”, “запроваджуйте засоби та режими економії”, “переводьте своїх орендарів працювати вночі”… Неприємні запитання та взaємні докори однак конфлікту не спричинили. Як висловився голова ХСПП Іван Дунець: “Промисловці розуміють ситуацію, вони мають досвід роботи у складних умовах і цей період маємо разом з енергетиками пройти з гідністю”.
Як це зробити колегам порадили власним досвідом керівники ДП “Новатор” Анатолій Вдовиченко, ПАТ “Укрелектроапарат” Євгенія Косковецька, ПАТ “Подільський цемент” Семен Дарчук. Вони розповіли про застосовані заходи з режиму економії, модернізацію енергоємного обладнання, впровадження сучасних технологій тощо. Енергетики отримали і пропозицію від ХСПП: замість тризонного тарифу для промислових споживачів запровадити двозонний (день-ніч) як вмотивованіший та доцільніший. Йшлося також про необхідність широкого інформування інших споживачів, зокрема населення, щодо максимальної економії електроенергії, особливо в пікові години, та співпраці з місцевими органами влади. Отже, “потопаючі” мають бути єдиними у взаємному порятунку та вірі у здатність подолати всі нинішні негативи. Такою була спільна думка учасників зібрання.
Володимир Разуваєв