У ці дні відносного спокою у зоні АТО у рідний Хмельницький прибув у короткострокову відпустку полковник Валерій Лесков, у підрозділі якого на Луганщині нещодавно побувала волонтерська група з нашого міста. Тож вважали для себе обов’язком напередодні Дня міста почути думку Валерія Олександровича про ситуацію на фронті і в тилу. А застали його в офісі обласної організації партії “Батьківщина”, головою якої він є досі, хоч, зрозуміло, пішовши добровільно в армію, передав ці обов’язки колегам по партії. Проте, коли ми спробували торкнутися у нашій розмові партійного контексту, він попросив обійти його, так би мовити, з огляду на загальнодержавний характер теми розмови.
У ці дні відносного спокою у зоні АТО у рідний Хмельницький прибув у короткострокову відпустку полковник Валерій Лесков, у підрозділі якого на Луганщині нещодавно побувала волонтерська група з нашого міста. Тож вважали для себе обов’язком напередодні Дня міста почути думку Валерія Олександровича про ситуацію на фронті і в тилу. А застали його в офісі обласної організації партії “Батьківщина”, головою якої він є досі, хоч, зрозуміло, пішовши добровільно в армію, передав ці обов’язки колегам по партії. Проте, коли ми спробували торкнутися у нашій розмові партійного контексту, він попросив обійти його, так би мовити, з огляду на загальнодержавний характер теми розмови.
— Спершу хочу привітати рідний Хмельницький зі святом, — почав нашу розмову. — І знаєте, перебуваючи в ці дні вдома, по-особливому сприймаю передсвяткову атмосферу в місті. Адже не буде перебільшенням сказати, що якраз заради того, щоб відбувалися такі свята, нехай і не без гіркоти наших втрат, сьогодні на Донбасі зі зброєю в руках стримують ворога наші військові. Тож якщо у минулі часи, а нині, на мій погляд, життя України чітко розділено на два періоди — до і під час війни, що розв’язала проти нас імперська Росія, ми говорили високі слова про тих, хто завоював для нас мирне небо над нашими головами, то зараз ці слова матеріалізувались у подвигу тих, хто стримує агресора на сході країни. Кажу це і для того, щоб і в свята, і в будні ми не забували, що Україна перебуває у стані війни, драматизм якої в тому, що на нашу землю ступив ворог, якого ще донедавна більшість вважала своїм другом і братом…
Принагідно, вітаючи усіх хмельничан з Днем міста, висловлюю щиру вдячність усім, хто нині допомагає воїнам у зоні АТО, зокрема й підрозділу, яким особисто командую. Мені важко уявити, як би ми стримували ворога, якби не відчували цієї насамперед моральної підтримки. Не менше вдячний за матеріальну допомогу, яка дуже потрібна і нині, хоч наша армія вже забезпечується необхідним, проте процес її становлення ще триває. Окремо дякую газеті “Проскурів”, артистам “Мистецької подільської сотні”, хмельницькому барду Ігорю Білому за їх інформаційну та духовну підтримку нашого підрозділу.
— І все ж, Валерію Олександровичу, як на фронті оцінюють суспільно-політичну ситуацію в країні з огляду на нинішні місцеві вибори?
— Ми ж не перебуваємо у вакуумі. Хоча погляди бійців не надто різняться з тим, що думають українці, так би мовити, в тилу. Так, є відчуття стурбованості за все, що відбувається в країні. Проте переважає відчуття власної відповідальності за долю держави, адже ніхто з нас у зоні АТО не хоче, щоб ця біда наблизилася до рідних домівок. Тож будьте певні, що ми свій обов’язок виконуємо до кінця, проте дуже хотілося б, щоб у тилу справи з реформуванням країни рухалися швидше й ефективніше.
А щодо місцевих виборів, то бажаю хмельничанам обирати людей, яким вони насправді довіряють, яких знають, не піддаватися на прямий чи опосередкований підкуп. Адже надто велику ціну вже заплатила Україна, починаючи з Майдану, а нині на війні з російськими найманцями, щоб ми допустили до влади в органи місцевого самоврядування вчорашніх дискредитованих політиків та їх штучні партформування. Дослухайтеся, дорогі хмельничани, до свого серця і розуму, а ще, повторююсь, пам’ятайте, що відбувається на Сході. Добра і витримки всім нам.
Розмовляв Б.Демків