Не секрет, що, попри розмови на найвищих рівнях про необхідність залучення в українську економіку іноземних інвестицій, їхній обсяг нині впав до критичної межі, на що є не лише об’єктивні, а й суб’єктивні причини. Насамперед економічна нестабільність в Україні пов’язана з російською агресією на нашій землі, що відлякує потенційних інвесторів. Не менш негативно впливає на інтерес потенційних закордонних інвесторів і наше нереформоване митне та податкове законодавство. Проте той факт, що якраз у нашому місті нещодавно було запущено новий інвестиційний проект на базі ПАТ “Проскурів” разом із відомою у Грузії торговою маркою “Кабулетська”, вочевидь, вартує особливої уваги. Про це наша розмова з власником цієї торгової марки та бренду, відомим грузинським підприємцем паном Мамукою Акхвледіані та головою ПАТ “Проскурів” Іваном Рудиком, яким ми поставили ряд запитань, щоправда, не лише з цього приводу, адже розмова вийшла за рамки лише цієї теми.
Не секрет, що, попри розмови на найвищих рівнях про необхідність залучення в українську економіку іноземних інвестицій, їхній обсяг нині впав до критичної межі, на що є не лише об’єктивні, а й суб’єктивні причини. Насамперед економічна нестабільність в Україні пов’язана з російською агресією на нашій землі, що відлякує потенційних інвесторів. Не менш негативно впливає на інтерес потенційних закордонних інвесторів і наше нереформоване митне та податкове законодавство. Проте той факт, що якраз у нашому місті нещодавно було запущено новий інвестиційний проект на базі ПАТ “Проскурів” разом із відомою у Грузії торговою маркою “Кабулетська”, вочевидь, вартує особливої уваги. Про це наша розмова з власником цієї торгової марки та бренду, відомим грузинським підприємцем паном Мамукою Акхвледіані та головою ПАТ “Проскурів” Іваном Рудиком, яким ми поставили ряд запитань, щоправда, не лише з цього приводу, адже розмова вийшла за рамки лише цієї теми.
— Як вам обом вдалося вийти на цей доволі ризикований, з огляду на економічну ситуацію в Україні, спільний інвестиційний проект і що, власне, лежить в його основі?
Мамука Акхвледіані:
— Ви ж знаєте, в яких умовах нині економіка Грузії, яка також пережила агресію Росії й досі не загоїла рани від агресивної політики Кремля, адже має територіальні втрати. Але це вже тема іншої розмови. Проте в результаті нашої боротьби за справжню незалежність від Росії ми змогли добитися значного реформування в своїй країні, зокрема і в економіці, яка нині не на словах реформується за європейськими стандартами. Наша торгова марка — це насамперед кілька підприємств перебки та виробництва молочної продукції, знаної не лише в Грузії. Проте у нас є певні проблеми з сировинною базою та пошуком ринків збуту продукції, тож не дивно, що шукали і знайшли партнера в Україні в особі Івана Рудика та його ПАТ “Проскурів”. Можу сказати, що цей проект взаємовигідний, зокрема ми на рівних умовах виступаємо як інвестори. Що ж до ризику, то він завжди є в бізнесі. А от якщо говорити про негативний вплив на українську економіку російської агресії, то ми, грузини, добре знаємо, що це таке. У цьому я залишаюся, можливо, для когось невиправданим оптимізмом, бо вірю, що ваша країна, ваш народ з цих випробувань вийде не лише переможцем, але й сильнішими, зокрема й економічно. Тому я й зацікавився цим проектом і переконаний, що не помилився.
Іван Рудик: 
— Війна війною, ризики ризиками, але ж не можна нам усім складати руки. До речі, наше акціонерне товариство не згорнуло жодного зі своїх міжнародних проектів і я переконаний, що спільна з грузинами торгова марка “Кабулетська-Проскурівська”, а саме під таким брендом буде йти до споживачів наша молочна продукція, знайде свого споживача і в Грузії, і в Україні. Хоча на даному етапі ми націлені насамперед на грузинський ринок. Буквально днями я повернувся з Грузії, міста Батумі та селища Кабулеті, яке є приміським до столиці Аджарії, де вивчав можливості нашого спільного проекту, і залишився цілком задоволений його перспективами. Вже до кінця вересня плануємо на базі нашого колишнього молочного заводу, на якому торгова марка “Кабулетська” встановила власне обладнання, випустити першу продукцію. До речі, наші грузинські партнери вже інвестували у цей проект понад два з половиною мільйони гривень, що є лише початком подальшого поглиблення співпраці.
— Що вважаєте проблемним для реалізації цього проекту, та й загалом для грузинсько-українських економічних взаємин?
Мамука Акхвледіані:
— Скажу щиро, що в грузинського бізнесу є великий інтерес до України, але, щоб його реалізовувати на практиці, потрібне значне реформування української економіки хоча б за тим прикладом, який продемонстрував у нашій країні Саакашвілі. До речі, в мене особисто доволі критичне ставлення до нього, але саме Саакашвілі належить заслуга нищення тотальної корупції в нашій країні, усунення з економіки усіляких посередників. Він вів нещадну боротьбу з тіньовою економікою, що й нині тримає Грузію у євроінтеграційному руслі. Саме за його правління уряд боровся з неплатниками податків, проте підійшов до вирішення цієї проблеми диференційовано: шляхом пролонгації та реструктуризації цих платежів, давши бізнесу абсолютну свободу. Тобто ввів правила гри, які влаштовують і державу, і чесний бізнес.
До речі, Кремль нині лякає тим, що позбавить Україну своїх ринків збуту. Впевнений, це примітивний шантаж, адже перед Україною відкриті всі ринки світу. Зокрема, на ту ж молочну продукцію вони є в Грузії, Азербайджані, Туреччині та в інших країнах. Як на мене, одна тільки ваша земля вартує Європи й Америки. За фахом і за покликанням я виробничник. Отож упевнений, що у вашій країні є все потрібне для нарощування, зокрема, переробної галузі в агропромисловому секторі економіки. Мене дуже тішить той факт, що Україна, як кілька років тому Грузія, розпочала шлях євроінтеграції і я не бачу ніякої іншої альтернативи для наших країн та народів, які перші після колишніх радянських республік Прибалтики пішли цією дорогою.
І ще одне. Нині грузинський народ з вами у тій боротьбі, яку веде Україна з Росією за власну незалежність, бо ми добре розуміємо, що від її результату залежить і грузинська перспектива на майбутнє.
Іван Рудик:
— Можу додати до слів пана Мамуки, який, як розумію, з етичних міркувань обходить деякі проблеми, з якими вже зіткнулися наші грузинські партнери. Інвестори в Україну не йдуть не тільки через війну з Росією, але й через величезні бюрократичні й корупційні перепони наших митників та податківців. З одного боку, нам подають позитивні сигнали з МВФ, запрошуючи в Україну інвесторів, але ми самі своєю митною та податковою політикою їх відлякуємо. Добре, що наші партнери-грузини розуміють, з чим мають справу в Україні, адже самі ще недавно працювали в таких умовах і нині хочуть вірити, що і ми зуміємо пройти свій шлях у реформуванні країни. А от потенційним західним інвесторам наші реалії важко зрозуміти. До речі, в Грузії буваю доволі часто й спостерігаю, що навіть з відходом від влади Саакашвілі правила економічного життя там не змінилися, а заданий ним алгоритм боротьби з бюрократією та корупцією дає й нині свої позитивні результати. Масу задоволення отримав від столиці Аджарії Батумі, яку можна назвати економічним лідером країни за багатьма показниками. Нам є що переймати з грузинського досвіду.
— А тепер запитання не по темі для обох. Що скажете про Михайла Саакашвілі, який, як відомо, нині працює головою Одеської облдерж-адміністрації і якому навіть пророчать найближчим часом місце прем’єр-міністра в українському уряді?
Мамука Акхвледіані:
— Знаєте, я завжди цікавився історією власного народу та його лідерів. Якщо говорити про радянську епоху, то це велика неправда, коли кажуть, що, мовляв, грузини досі захоплюються діяннями Сталіна. В нинішній Росії, і це не секрет, існує культ цього комуністичного диктатора, його слідами йде Путін. Для справжніх грузинів Сталін — негативний персонаж історії, злодій, який прагнув у нас вкрасти власну ідентичність, який відрікся від своєї нації. Дуже контраверсійним у нашому сприйнятті є Шеварнадзе, на якого грузини покладають провину за наші територіальні втрати, братовбивчу війну в Абхазії, Північній Осетії, які не без його вини стали сателітами Москви. Саакашвілі, безперечно, також увійде в новітню грузинську історію, причому, з одного боку, як реформатор, як політик, який, зокрема, вирішив проблему Аджарії, яка на той час не підпорядковувалася центральній владі; знищив бюрократію в нашій країні, запустив реальні реформи, демократичні процеси. З іншого, як людина, котра добре розбиралася в глибинних економічних процесах, все ж не зміг зрозуміти і підняти в нашій країні малий і середній бізнес. Це, як на мене, доволі харизматичний лідер для епохи складних перетворень, в яких опинилася на той час Грузія. Думаю, його досвід може послужити Україні, якщо ваше політичне керівництво матиме політичну волю його використати сповна, але це вже питання не до мене.
Іван Рудик:
— Те, що Саакашвілі пробує робити на Одещині, мене дуже зацікавило, хоч добре розумію, що одна область не може змінити ситуацію в усій країні. Якщо справді президент Порошенко робить якусь ставку на Саакашвілі, то важко спрогнозувати, до якої межі йому буде дозволено ламати усю прогнилу корупцією державну систему, алгоритми керівництва якої йдуть далі з Києва. А що, було б цікаво побачити Саакашвілі на посаді прем’єра, адже його особисті інтереси більше зав’язані на Грузії, тож його нічого надто не пов’язує з Україною, крім бажання довести всім, що він здатен діяти і професійно, і рішуче. А якщо б він ще зробив правильні висновки з тих критичних зауважень, про що говорив пан Мамука, то ціни йому у нас не було б, на чому наголошую з усією відповідальністю.
— На завершення нашої розмови дозвольте побажати успіхів вашому спільному проекту!
Розмовляв Богдан ТЕЛЕНЬКО
Р.S.
Ми попросили прокоментувати цей проект українсько-грузинської співпраці директора Хмельницького регіонального центру з інвестицій та розвитку, депутата міської ради Богдана Міхняка:
“Цей проект справді дуже показовий, як на нинішні часи, коли Україна перезавантажує свою економічну та інвестиційну політику на міжнародній арені, — наголосив він. — Наш центр, у свою чергу, чим може, сприяє ПАТ “Проскурів” у реалізації зазначених ініціатив. Дуже хотілося б, щоб увагу до таких проектів проявляли і відповідні міські, районні та обласні держструктури. Переконаний, досвід роботи на міжнародній арені з залучення іноземних інвестицій, який уже багато років демонструє ПАТ “Проскурів”, особисто його голова Іван Рудик, заслуговує узагальнення у всеукраїнському масштабі. Сподіваюся, що цей проект зацікавить не лише наш центр, адже у даному випадку йдеться про реальні іноземні інвестиції та вигідну співпрацю між українськими та грузинськими партнерами”.