На місцеві вибори 2010 року кандидати від Всеукраїнського об’єднання “Свобода” йшли з доволі простою передвиборчою програмою, без політтехнологічних родзинок. Ми готували її самі, на зустрічах з людьми, — пункти, які потрібні громаді міста.
На місцеві вибори 2010 року кандидати від Всеукраїнського об’єднання “Свобода” йшли з доволі простою передвиборчою програмою, без політтехнологічних родзинок. Ми готували її самі, на зустрічах з людьми, — пункти, які потрібні громаді міста.
Ми говорили про підзвітність і впродовж п’яти років провели десятки звітів для людей, для ЗМІ, через свої друковані органи. Депутати від “Свободи” розповідали про кожну сесію, що і як ми робили, про наші пропозиції.
Фракція ВО “Свобода” говорила про необхідність боротьби за свої права самою ж громадою. І стала ініціатором десятків місцевих ініціатив, наслідком яких є відстояні позиції для людей.
Ми говорили про необхідність захисту малих і середніх підприємств, приватних підприємців упродовж п’яти років разом з ними боролися за “Бартер-сервіс” та інші малі та великі ринки.
ВО “Свобода” говорила про роботу з людьми і за цей час депутати-свободівці разом із помічниками провели сотні прийомів, подали до тисячі звернень у різні інстанції. Намагалися бути там, де треба було відстоювати людей та їх права.
Прикладів нашої роботи в усіх сферах життєдіяльності міста — від житлово-комунального господарства, транспорту до впровадження здорового способу життя, популяризації спорту — сотні.
Ми говорили людям, що наші голосування завжди будуть зрозумілими і принциповими. Так і було п’ять років. Фракція “Свободи” послідовно і принципово виступала проти дерибану комунального майна, особливо в центральній частині міста.
Ми говорили в ході сесій, писали звернення, вимагали протесту прокуратури, подавали навіть позов до суду, аби залишити у власності громади колишнє 13-е відділення пошти на Проскурівській, 1. Але тоді більшість, незважаючи на свою нібито політичну різницю, спокійно віддала це приміщення людям з Партії регіонів: Кольгоферам і Ядухам. Так було і з приміщенням на вул. Кам’янецькій, 66, “щасливим власником” якого став колишній голова ОДА.
Так, у ході останньої сесії міської ради фракція ВО “Свобода” виступила проти продажу комунального майна, особливо в центрі міста. Адже переконані, що це курка, яка несе золоті яйця. Ці приміщення можна здавати в оренду, але вони повинні бути у власності громади. Згадане приміщення на Проскурівській давало 384 тисячі гривень до бюджету постійно, а тепер ні. Одне з приміщень, яке намагалися продати в ході останньої сесії, давало трохи менше 200 тисяч гривень з оренди. Радує, що цього разу більшість депутатів почула наші аргументи і рішення про продаж комунального майна не набрало необхідної кількості голосів.
Аналогічно ми голосували і голосуємо щодо виділення земельних ділянок. Коли це відбувається всупереч інтересам громади, коли землю виділяють за різними схемами кому завгодно, але не людям — ми проти. Коли землю виділяють простим хмельничанам, воїнам АТО — однозначно підтримуємо.
Дуже часто наша принципова позиція не подобається різним політичним силам як антиукраїнського, так і нібито демократичного розливу, зокрема колишній Партії регіонів та “Батьківщині”. В них інші поняття і завдання. Вони можуть і чутки розповсюджувати, і якісь емоції у ході сесії демонструвати. Але це не змінює нашу позицію.
Депутати від ВО “Свобода” нікуди не перебігали, не “тушкувалися”, не голосували з кон’юнктурних мотивів, не були політичними флюгерами. Ми захищали права простих людей і відстоювали інтереси громади Хмельницького, незважаючи на те, що нас тільки троє з 60. Будемо це робити і надалі.
Олександр Симчишин,
депутат міської ради