І після цієї поїздки на буремний Схід впіймав себе на думці, що живемо нині у двох реальностях, контраст між якими, на жаль, залишається надзвичайно різким.
І після цієї поїздки на буремний Схід впіймав себе на думці, що живемо нині у двох реальностях, контраст між якими, на жаль, залишається надзвичайно різким.
Перша реальність — це справжня війна на Донбасі, де цим реаліям підпорядковане життя всіх на лінії фронту. Друга — це дивний мирний уклад тих українських регіонів, до яких, на щастя, війна не наблизилася. Щоправда, у цих двох реальностях вистачає своїх контрастів, але все ж таки домінанта нашого з вами життя саме така.
…До місця нашої недавньої волонтерської місії — військового підрозділу, яким командує наш земляк, полковник Валерій Лесков, ми дістались опівночі. Біля одного з контрольно-пропускних пунктів устиг поспілкуватися з бійцями, які його охороняли. Два молоді хлопці: один — із Вінниччини, другий — з Харківщини, який, власне, дуже чітко охарактеризував мотивацію власного військового обов’язку. “Знаєте, не хочу, щоб ця біда прийшла у мій дім, адже рідні місця звідси поруч, за якихось 130 кілометрів”, — сказав цей хлопець.
Це і є основна мотивація чи не всіх українських військовиків, які стоять нині на передньому краї опору ворогові. Для тих, хто тут опинився, не існує жодних двозначностей, хто їм протистоїть. Адже знають напевно, що по той бік фронту — регулярні російські війська, на підхваті в яких місцеві сепаратисти. Доказів цього у наших захисників чимало, хоча Кремль і досі прагне переконувати світову спільноту у власній непричетності до війни на українському Донбасі. Зрештою, особисто на передовій мені була надана можливість прослуховувати переговори ворожих коригувальників вогню, коли над ними кружляв український безпілотник…
Детальніше про перебування нашої волонтерської групи на фронті ми розповімо у наступному номері. Нині ж даємо можливість поглянути на цю реальність з фоторепортажу. Як на мене, ці фото не менш красномовні, аніж слова…
Богдан Теленько
На фото: відомий український бард, наш земляк Ігор Білий дав під час цієї поїздки два знакові концерти: один — у розташуванні підрозділу, інший — безпосередньо на передовій; подарунок від Хмельницької міської ради — автомобіль УАЗ для перевезення бійців на передовій; і біля лінії фронту можна відзначати свято Успіння Святої Богородиці: бійці зі священиком-волонтером з УПЦ КП Ігорем (Щербою); так виглядає зруйнований російськими сепаратистами міст перед Лисичанськом
Фото автора