Вдруге Україна відзначає власне свято з гірким сумом, важкими втратами, але водночас з надією на краще майбутнє, з твердим усвідомленням надійності власної армії, переконанням у патріотизмі свого народу. Густо позначене вишиванками й військовим камуфляжем, відбулося свято Незалежності й у Хмельницькому. Заходів у місті було чимало, на різний смак і бажання.
Тож розпочався святковий марафон суботнім ярмарком на Прибузькій. Торгівля вийшла жвавою, по-серпневому урожайною. Сезонні овочі-фрукти, свіжий мед розбавили вже традиційні ковбасну, хлібобулочну, молочну продукцію місцевих виробників. Хмельничани могли прикупити трохи дешевше олію, сало-м’ясо, саджанці, крупи…
День Прапора, що відзначається 23 серпня, напередодні Незалежності, у місті розпочався підняттям Державного стяга на головному майдані Хмельницького. Замайорів синьо-жовтий прапор країни, піднятий нашими захисниками. Цю почесну місію надали бійцям батальйону ДУК “Правий сектор”, добровольцю батальйону спецпризначення “Донбас”, заступнику командира роти особливого призначення “Богдан” УМВСУ в Хмельницькій області. Ще один прапор України керівники області й міста вручили підполковнику Сергію Ковбасюку та доручили передати його військовим у зоні АТО.
Спільним молебнем усіх конфесій міста за загиблими захисниками України продовжились урочистості біля відкритої меморіальної дошки пам’яті героїв Небесної сотні та учасників АТО. Керівники міста й області привітали краян, нагадавши про ціну нинішнього свята, а це життя героїв Небесної сотні, військових у зоні проведення АТО. Зокрема виконуючий обов’язки міського голови Костянтин Чернилевський поіменно згадав кожного з полеглих. Також він проінформував, що Хмельницька міська рада засновує Почесну відзнаку міської громади “Мужність і відвага”, якої будуть удостоєні хмельничани, котрі мужньо боронять Україну або віддали життя, її захищаючи.
А поряд на майдані представники міст і районів нашого краю у тематичних наметах демонстрували і таланти, і власні здобутки. Вирощена садовина-городина, золотобокі хлібини, пишні короваї… А головне — люди! У вишиванках із народними музичними інструментами закликали кожен до себе, аби з гордістю показати свою малу батьківщину. Обласний центр представляли музей історії міста, музей-студія фотомистецтва, а також з цікавістю гості розглядали народні костюми представників національностей, котрі населяють чи населяли наше місто.
Піднесений настрій подарували марші у виконанні духових оркестрів краю, котрі тішили слухачів-глядачів прямісінько на майдані. Поряд у рамках свята народного костюма “Жива традиція” демонстрували осучаснені вишиванки, а виставка “Барви України” познайомила з майстрами-рукодільниками краю. На сцені у цей час гримів пісенний конкурс для малечі під промовистою назвою “Я артист-патріот”. У центрі майдану волонтери “Мистецької подільської сотні” з незмінною ведучою Оксаною Радушинською, за її ж словами, міняли гроші на мистецтво, даруючи щедро всім хмельничанам незалежно від пожертви пісенну творчість.
Загалом того дня, готуючись до свята Незалежності, хмельничани уже прикрасили вулиці своїми вишиванками — і сучасними, і з бабусиної скрині. Розтягнувшись на два дні, свято подарувало чимало вражень, хоча б від споглядання рідної нам вишиваної краси, особливо на малечі. Адже деякі дорослі городяни, самі не маючи вишиваного одягу, дитині сорочечку чи сукенку таки купують. Це довів конкурс вишиванки для малечі “Я та вишиваночка моя”, котрий відбувся 24 серпня у парку ім. І.Франка. Забігаючи наперед, зауважимо, що вперше проведені такі змагання міським управлінням молоді та спорту привабили чимало хмельничан із дітьми у національному одязі. Видно, що деякі учасники готувалися заздалегідь, продумуючи наряд з ніг до голови. І готуватися було до чого, адже організатори влаштували справжнісінький модний показ для юних хмельничан, котрі демонстрували на парадній зеленій доріжці власні костюми.
Основні заходи безпосередньо у День Незалежності відбувалися на центральній вулиці нашого міста та в сквері ім. Т.Шевченка. Зокрема, до пам’ятника нашому генієві Тарасові Шевченку, котрий свого часу страждав Україною і в житті, і в творчості, від міської громади, керівництва міста й області, представників духовенства лягли квіти. Урочисте зібрання відкрив виконуючий обов’язки міського голови Костянтин Чернилевський. У вітальному слові він наголосив, що з кожним роком ми все більше усвідомлюємо історичну значимість дати 24 серпня 1991 року, а нині віддаємо шану тим, хто вкладає в Україну свою працю та інтелект, примножує її багатства і славу.
“Низько вклоняємося тим, хто зустрічає свято на передовій, боронить Україну від ворогів. Ми пишаємося їх сміливістю, самопожертвою і патріотизмом, а ще покладаємо великі надії на молоде покоління патріотів, яке продовжить святу справу батьків. Без перебільшення, стверджуємо: саме зараз народжується справжня Україна — держава сильних, мужніх, вільних людей!” — наголосив Костянтин Чернилевський.
Про важливість свята говорили й очільники краю — голова облдерж-адміністрації Михайло Загородний, голова обласної ради Іван Гончар.
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх, хто поліг у боротьбі за незалежність України.
Традиційно у День Незалежності молоді хмельничани, котрі відзначились неабиякими здобутками у спорті, навчанні, творчості й мистец-тві, отримали від керівництва міста й області свій перший дорослий документ — паспорт.
А Проскурівська знову розцвіла яскравими виставками. Зокрема музею історії міста Хмельницького “Україна моя, Україна”. На лаконічній експозиції з фондів музею презентували роботи провідних митців краю, речі, за якими можна прочитати побут, традиції, історію подолян та сучасне життя міста. Відвідувачі споглядали полотна відомого художника-земляка Михайла Андрійчука, писанки міської школи іконопису “Нікош” та вироби студентів Хмельницького національного університету. Цікавою виявилась експозиція типової прадавньої подільської іграшки, виготовлена науковими співробітниками музею. Чудернацькі конопляний козлик, ляльки-мотанки нагадували про минуле.
Серед експонатів — щоденний національний жіночий та чоловічий стрій, традиційні для нашого краю. Детальніше про них розповіла директор музею Світлана Михайлова: “Подільські жінки не носили плахти, спідниця у них називалася запаскою. Навіть у будні жінки та дівчата прикрашали костюм гарною хустиною з торочками, намистом. Чоловічий одяг незаможного подолянина можна пізнати зі скупої мережки на лляній сорочці. Заможніші вишивали сорочки барвистими візерунками”.
Не все прочитаєш про предків і сучасників за предметами їх життя та побуту. Тут потрібна фахова думка істориків, письменників, дослідників. На Проскурівській виставку книг про становлення України демонстрували подолянам представники міської централізованої бібліотечної системи. Як зазначила директор ЦБС Тамара Козицька, в експозицію увійшли найновіші та найавторитетніші видання про Україну. Бібліотекарі класифікували їх за віхами аж до Революції гідності й стверджують, що в міських читальнях є чимало цікавої інформації для охочих пізнати глибше історію країни.
Крім виставки книг, бібліотекарі організували й вікторину про Україну, приз за яку — хороша книга. Разом із мешканцями міста вони створили велике синьо-жовте серце як символ любові до Батьківщини.
Представили свої кращі роботи та провели майстер-класи просто неба чимало провідних майстрів і аматорів.
Як створити подільську ляльку-мотанку демонструвала студентка гуманітарно-педагогічної академії Анастасія Ярова. За виготовлені ляльки-мотанки разом з іншими волонтерами збирала кошти для благодійного фонду “Волонтери Поділля”. Каже, робити ляльки навчилась в івано-франківському таборі “Яворина”. Для їх створення потрібні м’яка садова трава, клаптики тканини, нитки та гарний настрій.
Про секрети створення гобелену (настінна картина-килимок) розповіла охочим завідувачка відділення декоративно-прикладного мистецтва міської школи образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Надія Борецька. На спеціальному верстаті на очах у хмельничан народжувався український зимовий пейзаж із церквою, стежками, горобиною… “Вже другий рік у нашій школі діє клас ткацтва, де виготовляють, зокрема, й гобелен. Наші учні цьогоріч отримали чотири перші місця на обласній виставці за подільський гобелен”, — повідала пані Надія.
Улюблені заняття у цій школі і ліплення з глини. Майстер-класи для дітей провела викладач кераміки та скульптури Людмила Тершівська. Для роботи потрібні глина, вода та хоча б примітивні інструменти й фарби. Участь у майстер-класі серед багатьох юних хмельничан охоче взяли шестирічна Аня Толстая, котра виготовляла коника, та восьмирічна Уляна Щиглакова, яка майструвала декоративні намистини.
Долучилися до найбільшого державного свята України небайдужі хмельницькі велосипедисти, провівши патріотичний велопарад — і себе в усій красі показати, і приклад здорового способу життя продемонструвати. Цікаво, що таки справді побільшало у нашому місті останніми роками людей на залізних конях, особливо радують зовсім юні хмельничани на двоколісному транспортному засобі. Велосипедисти клубу “Велодрайв” проїхалися містом у вишиванках з національною символікою. “Ми, велосипедисти, любимо Україну!” — стверджує один із організаторів велопараду, який стартував на Проскурівській і фінішував тут же, Сергій Толстіхін. Після подоланого маршруту найкрутіші з велосипедистів демонстрували різноманітні трюки-викрутаси на великах, приваблюючи цим і потенційних велосипедистів.
Окрасою і яскравим завершенням свята став патріотичний концерт молодих виконавців міста. Потішив відомий місцевий гурт “Чумацький Шлях”. “Зіграємо кращі патріотичні, драйвові пісні з фольковими мотивами, котрі чула країна на різних фестивалях. Ними побажаємо Україні миру, тоді співатися буде веселіше”, — поділився перед концертом лідер гурту Сергій Строян.
Пісенну естафету хлопці передали солістці музичного колективу “Круть” (крім неї, у колективі ще чотири музиканти) Марині Круть. Молода виконавиця вже встигла полюбитися місту не тільки голосом, а й талантом бандуристки. Музику цього народного інструменту вона вдало поєднує з сучасними мотивами. Такий собі мікс. “У День Незалежності усім нам — мудрості. А молоді — більше читати, досліджувати, примножувати, любити українське. Обіцяю робити те саме!” — каже Марина.
Когорту молодих патріотичних виконавців доповнив і гурт “Панацея”.
Цьогорічне свято завершилося без салютів і пишних надмірностей. Сьогодні для цього не час. Нам нині час гуртуватися і у важкій праці ще виборювати свою самостійність, свою незалежність, своє право жити у вільній, щасливій країні. Але робити це неодмінно з вірою в серці, що ми здолаємо, що ми переможемо, що ми зможемо! І прийде час, коли свою Незалежність і свою перемогу ми відзначимо гідно, голосно і головне — мирно!
Ірина ЛЬВОВ, Ірина САЛІЙФото
Миколи ШАФІНСЬКОГО