…Якби не було війни, вони, напевно, ніколи б не зустрілися. Дівчина жила б у своєму рідному Донецьку, хлопець — на Хмельниччині. І кожен займався би своїми справами, будував власне життя. Але проклята війна переплела долі сотень тисяч людей і цих наречених зокрема.
…Якби не було війни, вони, напевно, ніколи б не зустрілися. Дівчина жила б у своєму рідному Донецьку, хлопець — на Хмельниччині. І кожен займався би своїми справами, будував власне життя. Але проклята війна переплела долі сотень тисяч людей і цих наречених зокрема.
Вона з’явилася в Хмельницькому восени 2014-ого, втікаючи спочатку з Мар’їнки, а потім — із Криму. А він у цей час був мобілізований і брав участь в АТО. Вона важко приживалася на новому місці без рідних і друзів, а він ніс на своїх плечах тягар захисника України, яка не була готова до вторгнення ворога.
Разом із подругою та її мамою вона облаштовувала побут у найманій однокімнатній квартирі, серцем і душею переживаючи за тих, хто залишився під обстрілами, не маючи можливості виїхати з окупованої частини Донеччини. А він втрачав бойових побратимів і чекав, що нарешті буде дана команда звільняти захоплені сепаратистами українські території…
Нічого в цьому світі не буває випадкового, бо після тих жахіть, які пережили ці двоє молодих людей, їм було подаровано щастя знайти одне одного й покохати. Минулого тижня вони одружилися — Еліна і Віталій. Свідками їх урочистої події стали кілька найближчих людей.
“Не час для гучних весіль, — пояснили щасливі молодята. — В країні війна, гинуть люди. А ми ще встигнемо відсвяткувати разом не одне торжество”.
А от про те, як зустрілися й познайомилися, я все ж дізналася. Зрештою, вони й не робили з цього особливого секрету.
“Познайомилися через дружину бойового товариша, — розповів Віталій. — Спочатку спілкувалися щовечора телефоном, у лютому зустрілися. Але ні, перед цим ще був обстріл штабу АТО в Краматорську, були загиблі й Еля дуже переживала за мене. Це мене й підкорило”.
Ось так коротко і без особливої романтики поділився наречений, а наречена додала: “На першій зустрічі Віталій подарував мені 80 тюльпанів! Ми йшли Проскурівською й усі, хто нас бачив, аплодували. Віталій підкупив мене добротою, порядністю й турботливістю, а ще — справжньою любов’ю до України. Для мене це дуже важливо й остаточно вплинуло на мій життєвий вибір”.
Тож щастя молодому подружжю!
Вікторія СТАНДРІЙЧУК
На фото: наречені Еліна й Віталій — переселенка з Донеччини та учасник АТО
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО