Власне, не секрет, що нині значно посилилась активність звернень хмельничан до міської влади, на що є багато причин, пов’язаних, зокрема, зі складною соціально-економічною ситуацією в країні. Хоча не менше підсилює таку активність і той факт, що в місті, як і по всій Україні, почала зашкалювати не-оголошена ще виборча кампанія. Не секрет і те, що, так би мовити, консолідованим об’єктом критики та упередженої уваги місцеві приватні телеканали та медіа, які, як ми розуміємо, працюють на різних імовірних кандидатів на посаду саме міського голови, обрали нині виконуючого обов’язки мера, секретаря міської ради Костянтина Чернилевського. Чи відчуває сам він дискомфорт від такої упередженої уваги, що готовий сказати своїм критикам, якою бачить власну роботу у цей непростий для всіх нас час? На ці та інші запитання він відповідав в інтерв’ю нашій газеті.
Власне, не секрет, що нині значно посилилась активність звернень хмельничан до міської влади, на що є багато причин, пов’язаних, зокрема, зі складною соціально-економічною ситуацією в країні. Хоча не менше підсилює таку активність і той факт, що в місті, як і по всій Україні, почала зашкалювати не-оголошена ще виборча кампанія. Не секрет і те, що, так би мовити, консолідованим об’єктом критики та упередженої уваги місцеві приватні телеканали та медіа, які, як ми розуміємо, працюють на різних імовірних кандидатів на посаду саме міського голови, обрали нині виконуючого обов’язки мера, секретаря міської ради Костянтина Чернилевського. Чи відчуває сам він дискомфорт від такої упередженої уваги, що готовий сказати своїм критикам, якою бачить власну роботу у цей непростий для всіх нас час? На ці та інші запитання він відповідав в інтерв’ю нашій газеті.
— Які питання нині на порядку денному вашої щоденної роботи та у найближчій перспективі, Костянтине Івановичу? У місті багато розмов навколо незрозумілої ситуації в міській організації партії “Батьківщина” щодо її позиції на майбутніх виборах міського голови, а до вас особисто все більше посилюється увага ймовірних опонентів на цих виборах.
— Не виборами єдиними живе наша міська громада — так я перефразував би відомий вислів, бо, скажу щиро, мої пріоритети нині, з чим, думаю, погодиться більшість хмельничан, в принципово іншій площині інтересів, ніж місцеві вибори. Місту треба жити, а подеколи й виживати у цих непростих соціально-економічних умовах, як, врешті-решт, кожному з нас. Тож нині більше переймаюся тим, як ефективно здійснити перерозподіл доходів нашого бюджету на п’ятдесят першій сесії міськради (розмова відбулася напередодні сесії. — Б.Т.), як підготувати місто до осінньо-зимового періоду, який, як ми розуміємо, буде надзвичайно складним. Мене особисто більше турбує, скільки городян ще не скористалися програмою державних субсидій на компенсацію комунальних платежів і чому вони цього не зробили, якщо мають на це право. Зрештою, у місті треба завершити до холодів багато робіт з благоустрою доріг, прибудинкових територій, ряду важливих об’єктів, ремонту житлового фонду, є чимало нагальних завдань, пов’язаних з вирішенням проблем охорони здоров’я, освітянської галузі, закладів культури, соціальної сфери, які враховуємо, зокрема, і при перерозподілі бюджету. Додайте сюди проблематику підприємницької діяльності, активність якої падає не з нашої вини, особливості впровадження реформаторських ініціатив уряду, зокрема адміністративно-територіальної реформи, яка відбудеться за будь-якої політичної погоди, завдання перед містом, які диктує надзвичайний стан у країні, і ви переконаєтеся, що часу на прояв якихось моїх передвиборчих амбіцій просто немає.
А те, що ймовірні кандидати на посаду міського голови чи на майбутню присутність у міській раді активізувалися у згаданий вами спосіб, як на мене, свідчить про єдине: ці люди не дають собі звіту, в який час живуть і, мабуть, не до кінця усвідомлюють усю міру відповідальності, яка лежить нині на органах місцевого самоврядування у таких містах, як наше. Зрештою, хто сказав, що місцеві вибори в жовтні відбудуться, а не будуть відтерміновані, скажімо, до прийняття адміністративно-територіальної реформи або через ускладнення ситуації на Донбасі? Якщо за чимось шкодую у зв’язку з цими подіями, то хіба що за тим, що з цілком суб’єктивних причин виникли непорозуміння у міській організації партії “Батьківщина”. Зрозуміло, нині як перша особа виконавчої владної вертикалі міста прагну бути рівновіддаленим від усіх партійних центрів впливу, але я є членом цієї партії, тож ці процеси мені не байдужі.
Мене часто запитують, як я ставлюся до того, що нібито керівництво партії вже підтримало на виборах кандидатуру на посаду міського голови Олега Лукашука, внесок якого у діяльність партії особисто я ціную. Думаю, що міська організація знайде порозуміння з центральними органами партії з цього та інших питань, ну, а тим, хто спричинив цей виборчий фальстарт, також дасть принципову оцінку. Звичайно ж, дякую своїм колегам по партії, що вони бачать мою кандидатуру на цій посаді, проте нині, підкреслюю, ще рано приймати остаточні рішення, адже до старту виборчої кампанії ще достатньо часу і тут слово буде за міською партійною конференцією, а основне — за виборцями міста..
— Не секрет, що “Батьківщині” у нашому місті на цих виборах доведеться вислухати немало критики на свою адресу, як і на адресу окремих посадовців, яких вона делегувала в міську владу. Чи не відчуваєте нині від цього певний дискомфорт, адже ви не надто жалуєте декого з них, коли критикуєте дії міської влади у тих чи інших сферах?
— Якщо хтось скаже, що в нас у місті все гаразд у коридорах влади, то він буде лукавити. Проте головним здобутком батьківщинівців, які перебували на відповідальних посадах і заразом усього депутатського корпусу, як на мене, слід вважати те, що ми не лише утримали доволі стабільну соціально-економічну ситуацію в місті, але й не допустили в часи все-владдя режиму Януковича знищення свого місцевого самоврядування, як це не старалися зробити поплічники тієї влади в області. Можливо, не завжди нам вдавалося відстоювати до кінця свої позиції, були серед нас такі, хто йшов на невиправдані компроміси задля порятунку свого бізнесу або з інших мотивів, але до честі більшості депутатського корпусу він таки не зламався. Дуже хотілося б, щоб хмельничани бачили, так би мовити, всі сторони перебування наших однопартійців при владі та у міській раді, й інших достойних їх довіри депутатів. Хоча, зрозуміло, час не стоїть на місці і нині ми маємо вже кардинально іншу суспільно-політичну ситуацію в країні, яка, на жаль, дуже ускладнюється агресією Кремля проти України. Хоча тут мене, вже як громадянина, не може не турбувати, що багато хто піддається на популізм та демагогію ряду політичних сил, окремих ділків від політики, яких вистачає і в нашому місті й краї.
— Чи не з цього ряду доволі сумнівні заяви навколо майбутнього нашого міста у ході адміністративно-територіальної реформи, які прозвучали і на громадських слуханнях з цього приводу? Яким бачите перебіг цієї реформи для міста?
— Сподіваюся, ті, хто, так би мовити, професійно у темі цих проблем, усвідомлює, що адміністративно-територіальній реформі передують цілком об’єктивні фактори і її треба було проводити вже давно. Проте деколи у мене виникає подив з приводу того, що ідеологи реформи не договорюють до кінця правду щодо її необхідності, наголошуючи лише на важливих соціально-економічних вигодах від її реалізації та забуваючи про суспільно-політичне підґрунтя усіх цих процесів. Тож маємо усвідомлювати, що в результаті реформи ми зобов’язані поламати стару радянську владну систему компартійного зразка командно-адміністративної вертикалі управління країною, у якій місцевого самоврядування не могло існувати за визначенням. Тут нині мало створити об’єднані територіальні громади, треба конституційно закріпити право на всю повноту їх влади, чого у підготовлених змінах до Конституції не видно і де на зміну держадміністрацій приходять префектури, тобто знову нам пропонується двовладдя.
А щодо добровільного об’єднання з Хмельницьким навколишніх сільських громад, які дехто хоче об’єднувати з обласним центром, навіть не спитавши їх думки, без розбору та будь-якої логіки у такому об’єднанні для нас і їх самих, то це, даруйте, відвертий популізм і нерозуміння суті самої реформи.
Як відомо, ми це питання розглядали на сесії, провели у місті, нехай і не зовсім вдалі громадські слухання. У свою чергу, я особисто побував на ряді сільських сходів з цього приводу, зокрема у Розсоші, Карпівцях, вивчаємо ситуацію у Шумівцях, Лісових Гринівцях та інших селах. З одного боку, дивує, що жителі цих сіл досі не розуміють вигод, які дає саме їм, а не нам, таке об’єднання з обласним центром, що лише зайвий раз переконує, що пропагандистський супровід реформи дуже слабкий, бо її доручено реалізовувати на місцях тим, хто в ній особисто не зацікавлений. Проте, повторюся, альтернативи такій реформі немає і дуже хотілося б, щоб її перший етап співпав з місцевими виборами, хоча в уряді нині, здається, вже існує інша думка. Як на мене, то цілком погоджуюся тут з рішенням сесії міської ради, яка бачить у своїй об’єднаній громаді села Шаровечку, Ружичанку, Шумівці, за чим реальні економічні перспективи для міста, включно з відновленням роботи нашого аеропорту. Не розумію ситуації з затримкою подібного рішення у Лісових Гринівцях, які вже давно інтегровані в наше місто. До речі, за моїм дорученням з початку року ведеться облік надання медичних послуг не мешканцям міста, який засвідчив, що ці видатки з міського бюджету сягають майже 15 мільйонів гривень, тож завтра ми просто не зможемо безкоштовно надавати їх усім охочим і це також потрібно брати до уваги, коли говоримо про переваги такого реформування.
— Ми вже писали про ваші ініціативи в оздоровленні кадрової політики в місті й посиленні вимог до посадовців, які явно не справляються зі своїми обов’язками. Чи є тут зміни і чи вдалося вам особисто, образно кажучи, “посадити” на місце бодай найближчих друзів чи знайомих, як це пропонував робити президент Порошенко своїм висуванцям на високі державні посади за відомим сингапурським методом реформ?
— Дякую за запитання, бо хоч і “садити” когось не в моїй компетенції, але доводиться декого таки ставити на місце навіть серед тих, кого можна назвати доволі близькими мені людьми. Дехто з них не міг просто зрозуміти, що мої нинішні функції на посаді виконуючого обов’язки міського голови — це одне, а наші людські взаємини — інше. Не секрет, що маю через це і доволі принципові конфлікти, змушений до декого з посадовців вживати жорсткі заходи впливу, в роботі ряд службових розслідувань з моєї ініціативи. Хтось вважає, що напередодні місцевих виборів потрібно бути добрим для всіх, більше обіцяти, та я для себе визначив принципово інші пріоритети, які нічого спільного з подібним конформізмом не мають. Нині час непопулярних рішень, зокрема й кадрових, адже, зрештою, мене не зрозуміють хмельничани, які хочуть бачити у місті дієву і відповідальну владу.
Розмовляв Богдан Теленько
На фото: Костянтин Чернилевський під час одного з прийомів громадян з особистих питань у Центрі надання адміністративних послуг