На тлі будівельного буму, який попри економічну кризу в країні у нашому місті не спадає, спорудження у самісінькому центрі Хмельницького торгово-розважального центру “Квартал” можна було б тільки вітати. Якщо подивитися на рекламні візитки майбутнього центру, то вони вражають європейським антуражем та можливостями.
На тлі будівельного буму, який попри економічну кризу в країні у нашому місті не спадає, спорудження у самісінькому центрі Хмельницького торгово-розважального центру “Квартал” можна було б тільки вітати. Якщо подивитися на рекламні візитки майбутнього центру, то вони вражають європейським антуражем та можливостями.
Та, як виявляється, не все в цій будівлі настільки привабливе, бо вона, ніби айсберг, показує лише свій фасад, за яким, десь там, під темною водою комерційних розрахунків її власників, і криється те, чим насправді є цей новий будівельний проект для нашого міста. Давно вже відомо, що цю “віп”-територію в центрі міста під забудову під тиском, як ми розуміємо, багатьох чинників колишнє керівництво міста віддало відомому владно-бізнесовому сімейству Кольгоферів, яке має своє представництво у міській владі в особі депутата Оксани Кольгофер. Було це в часи владарювання регіоналів, до яких належала й Оксана Вікторівна, а її чоловік Валерій Кольгофер був членом міськвиконкому. Тож перші особи міста здалися не стільки від ділового шарму цієї родини, як під тиском, зокрема й облдержадміністрації. Історія поки що замовчує всі аргументи, задіяні для того, аби у міськвиконкомі та міській раді не чинили опір планам цих місцевих інвесторів.
Нині ж, коли будівництво інтенсивно розпочалося, виконуючий обов’язки міського голови Костянтин Чернилевський першим звернув увагу міського департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів, що здійснюється воно з явними порушеннями. Як виявилося, спершу будівельники збільшили на шість метрів погонних загальну площу центру, що виллється по його завершенню у додаткові сотні квадратних метрів торгової площі. Далі відмовилися від вкладень у підземну парковку, обіцяючи зробити її на даху будівлі (?). У департаменті нині тільки розводять руками: мовляв, маємо справу з самочинними діями замовників будівництва. А нам чомусь здається, що на цьому будівництві ми знову зіткнулися з самоуправством тих, кому море по коліна і хто вважає, що йому закон неписаний. І користується відомими аргументами для досягнення своїх корисливих цілей.
Тож не дивно, що ця будова обросла, на перший погляд, неймовірними чутками, а до її майбутніх власників приписують людей, зокрема з міської ради, чиє політичне обличчя досі залишалося поза критикою. Принаймні, впевненість Оксани Вікторівни наводить на цікаві висновки, хоча, видно, непросто так навпроти цього будівництва на вулиці Кам’янецькій висить білборд з біблейською мудрістю про те, що все таємне неодмінно стає відомим…
М.ШЕВЧУК
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО