Соціум

Мінський глухий кут…

Те, що відбувається нині навколо так званих Мінських домовленостей, які мали б покласти край російській агресії на Донбасі, думаю, вже ні в кого в Україні, хто здатен об’єктивно дивитися на їх результати, не залишає жодних ілюзій на те, що Кремль та його маріонетки справді хочуть припинити війну проти нашої країни. Щоправда, складається враження, що з ними в унісон нині діють і деякі впливові політики Заходу, які вимагають від України мало не в односторонньому порядку виконувати ці сумнівні домовленості у повному обсязі, незважаючи на те, що саме Москва відверто ігнорує їхні вимоги.

Те, що відбувається нині навколо так званих Мінських домовленостей, які мали б покласти край російській агресії на Донбасі, думаю, вже ні в кого в Україні, хто здатен об’єктивно дивитися на їх результати, не залишає жодних ілюзій на те, що Кремль та його маріонетки справді хочуть припинити війну проти нашої країни. Щоправда, складається враження, що з ними в унісон нині діють і деякі впливові політики Заходу, які вимагають від України мало не в односторонньому порядку виконувати ці сумнівні домовленості у повному обсязі, незважаючи на те, що саме Москва відверто ігнорує їхні вимоги.
Пригадується з цього приводу недавня поїздка у прифронтові райони Луганщини. Там наші військові відверто обурювалися, що змушені виконувати усілякі “захцьонки” спостерігачів ОБСЄ, які моніторять наш передній край на предмет наявності там тієї чи іншої недозволеної у Мінську зброї й техніки. А в цей час по всій лінії фронту з боку російсько-терористичних формувань не припиняються цинічні порушення Мінських домовленостей. І це тоді, коли генсек НАТО Йенс Столтенберг вчергове публічно заявляє, що “розвідки багатьох країн-членів Альянсу підтверджують, що Росія надає істотну підтримку сепаратистам, поставляє сучасне важке військове обладнання, зокрема комплекси протиповітряної оборони, артилерію, танки, засоби управління. Російські сили також є на території Східної України та вздовж українсько-російського кордону”.
Словом, він каже те, що ми добре і так знаємо, проте наші керівники чомусь на міжнародному рівні далі підіграють тим західним політикам, які не хочуть бачити відвертої агресії Росії в Україні, називаючи цю війну нашим “внутрішнім конфліктом”, який мають врегулювати сумнівні Мінські домовленості, що заганяють нас у глухий кут. А тут ще наше сепаратистське політичне лобі, яке утримують проросійські олігархи, останнім часом усе активніше розігрує карту зняття економічної блокади з окупованих територій Донбасу, тобто відверто, по суті, пропонуючи нам утримувати за кошти нашого бюджету ці квазідержавні антиукраїнські режими, які існують нині тільки завдяки прямій військовій підтримці Кремля. Не секрет, що нині фінансово-економічні зв’язки з цими територіями, за якими в першу чергу стоїть бізнес олігарха Ахметова, перетворились у справжню ракову пухлину для нашої економіки, заразом розкладаючи наш фронт і тил, зрозуміло, під гаслами допомоги нужденним жителям Донбасу. Як не є секретом і те, що політичну підтримку, зокрема цьому олігарху, надавав ще недавно цілком публічно нинішній лідер парламентської фракції Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко. Ну, зрозуміло ж, тільки з благих помислів, бо для нього Ахметов був тоді “попутником революції” та мало що не гарантом стабільності на Донбасі. Чим ці політичні загравання з донецьким олігархатом скінчилися ми знаємо, хоча, здається, на Банковій та Грушевського і далі сподіваються, що там, на Сході, все само собою завершиться і Кремль відступить, а тому, як мантру, повторюють висновки, що військового вирішення ситуації на Донбасі не існує, а Мінські домовленості залишаються для них мало не дороговказом.
Звичайно ж, у політичних іграх на міжнародній арені навколо Донбасу є своя логіка, проте дуже не хотілося б, щоб наші керманичі аж надто довірялися усім цим чинникам, адже очевидним, принаймні для мене, залишається той факт, що сита, демократична Європа досі сповна не усвідомлює, яку загрозу несе агресія Кремля не лише Україні, а й усьому цивілізованому світу. Ще більше шкода, що цього не можуть зрозуміти і багато наших політиків…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *