У рамках проекту “Реформування місцевого самоврядування: перші кроки до справжньої місцевої демократії” черговий захід організував і провів обласний осередок Комітету виборців України спільно зі своїми колегами з Чернівців. Цього разу у форматі “круглого столу” було запропоновано обговорити тему змін до законодавства про місцеві вибори в Україні в період реформування місцевого самоврядування. Учасниками засідання стали голови обласних організацій політичних партій, керівники громадських об’єднань, депутати місцевих рад, науковці, журналісти.
В рамках проекту “Реформування місцевого самоврядування: перші кроки до справжньої місцевої демократії” черговий захід організував і провів обласний осередок Комітету виборців України спільно зі своїми колегами з Чернівців. Цього разу у форматі “круглого столу” було запропоновано обговорити тему змін до законодавства про місцеві вибори в Україні в період реформування місцевого самоврядування. Учасниками засідання стали голови обласних організацій політичних партій, керівники громадських об’єднань, депутати місцевих рад, науковці, журналісти.
Як відомо, Верховна Рада у першому читанні проголосувала законопроект про місцеві вибори №2831-3. Його особливості та ймовірний сценарій проведення виборів у жовтні нинішнього року і стали предметом розмови. Презентуючи основні положення цього законопроекту, експерт Чернівецької обласної організації КВУ, кандидат політичних наук Ігор Гаврада насамперед зауважив, що “за будь-яких обставин вибори до місцевих рад не повинні переноситися, а відбутися за Конституцією України у жовтні нинішнього року”. Акцент науковця зрозумілий, адже у зв’язку з розпочатим процесом добровільного об’єднання територіальних громад у вітчизняному політикумі побутує думка щодо перенесення місцевих виборів на наступний рік до його завершення. Відстоювати незмінність конституційного визначення дати виборів налаштований і Комітет виборців України. Його фахівці вважають, що певна незрозумілість з проведенням виборів у тих територіальних громадах, які об’єднаються до жовтня, і тих, де цього не станеться, існує, але вона не повинна перешкоджати виборчому процесу. Як вихід із ситуації, пропонується у громадах, які об’єднаються пізніше, провести додаткові позачергові вибори на вже новій основі.
На думку голови обласного осередку КВУ Юрія Ануфрієва, найближчим часом усі пропозиції, котрі виникатимуть у суспільстві щодо вдосконалення обраного варіанту законопроекту, мають бути направлені до Верховної Ради і враховані його авторами.
Загалом, за оцінками експертів, запропоновані зміни до чинного законодавства, напрацьовані за результатами Коаліційної угоди, суттєво відрізняються від діючих положень. Так, нинішні вибори мають проходити з урахуванням адміністративно-територіальної реформи, на рівні сільських і селищних рад вони відбуватимуться за мажоритарною системою, до міських, районних та обласних — за пропорційною системою з відкритими списками партій та блоків, вибори міських голів — у два тури. Йдеться також про значне зменшення новообраного депутатського корпусу і його формування залежно від кількості населення. Так, для Хмельницької обласної ради її склад може бути обмеженим 70 обранцями замість нинішніх 90, для міської ради обласного центру — 38 мандатами, сьогодні — 60. Для партій та блоків запроваджується прохідний бар’єр у 5 і 7 відсотків відповідно. Їх відкриті списки складатимуть кандидати, висунуті на виборчих округах, де виборці обиратимуть найдостойніших з них за власною оцінкою. Кількість депутатів від політичних партій та блоків складатиметься у радах з урахуванням коефіцієнтів, рівень яких залежатиме від кількості виборців на кожному окрузі, де перемогли їхні кандидати.
Запропоновані проголосованим законопроектом нові положення не-однозначно сприйняли учасники засідання. Деякі з них викликали критичні зауваження, до деяких виникли пропозиції щодо вдосконалення. Так, депутат Верховної Ради кількох скликань Лев Бірюк пропонує внести до нового закону про місцеві вибори обмеження для обраних керівників бюджетних установ: у статусі депутатів вони мають залишити посади на період свого обрання, щоб не впливати на розподіл бюджетних коштів. На думку депутата обласної ради Євгена Поворознюка, прохідний бар’єр для партій та блоків має бути знижений, щоб у радах змогли отримати представництво нові політичні сили. Його колега Петро Тарасюк вважає, що новий закон не перешкодить звичній “каруселі” з обрання одних і тих же депутатів від партій-переможців. Громадський активіст Юрій Резніков пропонує запровадити для новообраних депутатів обов’язковий екзамен на знання державної мови та історії України.
У виступах учасників йшлося також про необхідність спочатку надати об’єднаним територіальним громадам статус суб’єкта публічного права, за яким лише вони зможуть вільно розпоряджатися всіма ресурсами, зокрема землею, які належать їхнім територіям, і тільки потім проводити вибори, щоб “знову не було корупції та подальшого дерибану”. Зазначалося, що сформовані територіальні виборчі округи відіграватимуть лише технічні функції, оскільки суперництво кандидатів між собою не впливатиме на формування складу рад політичними силами. Зокрема існує гіпотетичний варіант, коли переможець серед усіх кандидатів на окрузі не потрапить до ради, якщо партія чи блок, які він представляє, не подолають прохідний бар’єр. Відтак невипадковою прозвучала думка, що проголосований законопроект не є кращим серед інших, зареєстрованих Верховною Радою.
Учасники “круглого столу” обговорили також питання щодо формування виборчих комісій, списків виборців, фінансування виборчих кампаній, передвиборчої агітації та відповідальності за порушення виборчого законодавства.
Володимир Разуваєв