Нагадаємо, що в Хмельницькому відбувся конкурс на створення меморіального пам’ятника Героїв Небесної сотні, ініційований міською радою (про це вже йшлося в “Проскурові”). Високоповажне журі кращим визнало проект народного художника України Миколи Мазура та молодого скульптора Романа Албула — за них проголосували 19 з 22 членів конкурсної комісії. Так у співавторстві, поєднанні молодого і зрілого талантів нині йде робота над меморіалом. Про це наша розмова з Миколою Мазуром.
Нагадаємо, що в Хмельницькому відбувся конкурс на створення меморіального пам’ятника Героїв Небесної сотні, ініційований міською радою (про це вже йшлося в “Проскурові”). Високоповажне журі кращим визнало проект народного художника України Миколи Мазура та молодого скульптора Романа Албула — за них проголосували 19 з 22 членів конкурсної комісії. Так у співавторстві, поєднанні молодого і зрілого талантів нині йде робота над меморіалом. Про це наша розмова з Миколою Мазуром.
— Миколо Івановичу, ваш проект пам’ятника — символічна, значима скульптура. Розкажіть про його ідею.
— Революція гідності, котра, як на мене, триває досі, як і будь-яка інша, — наслідок хвороби суспільства. Настало важке життя, виникла потреба нагадати про совість, чесність, добро, повагу…
Є світлі сили, які відстоюють ці чесноти, все те краще, що дане Творцем, а є ті, які все руйнують чи наживаються на цьому.
Одна з найперших подій Майдану спротиву — побиття молоді. Ця подія нагадує біблійну історію про те, як цар Ірод знищував немовлят, шукаючи серед них Ісуса Христа. Думаю, що саме після побиття молоді на Майдані в ніч 30 листопада 2014 року народ повстав, вигукуючи гасла вже не про європейські цінності, а про занепад духовності в країні.
А ще пригадайте подію, коли у Ватикані під час молитви за Україну Папи Римського Франциска випустили в небо двох білих голубів як символ миру. Раптом на одного з птахів нападає ворон, а на іншого — чайка. Це сталося на очах тисяч людей. Невдовзі після цього на Майдані в Україні почалися розстріли, пізніше — війна на Донбасі. Можливо, ворон і символізує нинішню війну, а чайка — Крим, який Росія відібрала в України.
Все це уособлює створений мною і Романом макет майбутнього меморіалу Небесній сотні — героям, які загинули за вічні цінності людини, громадянина. 
— Як оцінюєте інші проекти, представлені на конкурс, і вже встановлені в інших містах, присвячені подіям на Майдані?
— Ті, які вже існують, на мою думку, — примітивні, бо створені нашвидкуруч. Вони надто заземлені. Це, здебільшого, палаючі шини, щити… Барикад за часи існування людства було безліч, всі вони — боротьба добра і зла, але кожна має свої причини й наслідки.
— Ваш проект майже одноголосно обрали для створення меморіалу, що не могло не потішити. Піднесення триває і нині?
— На жаль, ні. З тих пір, коли моє авторство офіційно затвердили, почалася боротьба тих самих білих і чорних птахів. Декому не сподобалося, що на наш пам’ятник потрібні значні кошти, а нині — скрута, забуваючи про вічну цінність мистецтва тощо.
— Попри все, робота триває.
— Звісно! Нині маю мініатюру монумента у гіпсі. Майбутній пам’ятник має бути до шести метрів заввишки, потрібно виготовити його модель, а вже потім відправляти на литво, досі не визначено замовника, асигнування. Кошти на пам’ятник — справа ініціаторів конкурсу — влади міста. Гадаю, громада не мусить долучатися, люди вже заплатили чимало — віддали життя. На перших порах на роботу потрібно 50-70 тисяч гривень.
— З якого матеріалу буде монумент?
— Найкращі матеріали — граніт і бронза, які житимуть не одне покоління.
Продовженням Революції гідності став демонтаж пам’ятників радянським вождям. Можливо, раціональніше було б із цієї бронзи виготовити пам’ятники Небесній сотні, це б значно зменшило витрати.
— Коли в ідеалі можна чекати на готовий монумент у місті?
— Якщо дуже наполегливо потрудитися, то на вулиці Героїв Майдану (колишня Театральна) він з’явиться на другі роковини Майдану.
— Паралельно працюєте й над іншими проектами?
— Так, у мене в майстерні є чимало заготовок. Наприклад, маю модель пам’ятника скіфського кургана, знайденого у нашому місті.
Вважаю, що всі мої роботи змістовні й патріотичні. Бо, якщо ми хочемо бути гідною європейською країною, маємо знати й цінувати власну історію.
— Дякую за розмову і нових вам творчих звершень!
Ірина САЛІЙ