Хмельницький славиться торгами, але цього разу в місті продавали не звичні одяг, м’ясо й молоко, а художні вироби з різних куточків західної України. На головній вулиці міста 12-13 червня тривав ярмарок художніх виробів майстрів декоративно-ужиткового мистецтва “Проскурівський вернісаж”. Мистецькі торги пройшли за сприяння міської ради, управління культури і туризму, обласного науково-методичного центру культури та мистецтв. Свою творчість, основа якої — традиційні ремесла, народне мистецтво, представили майстри з Львівщини, Франківщини, Тернопілля, Закарпаття, а також місцеві умільці.
Хмельницький славиться торгами, але цього разу в місті продавали не звичні одяг, м’ясо й молоко, а художні вироби з різних куточків західної України. На головній вулиці міста 12-13 червня тривав ярмарок художніх виробів майстрів декоративно-ужиткового мистецтва “Проскурівський вернісаж”. Мистецькі торги пройшли за сприяння міської ради, управління культури і туризму, обласного науково-методичного центру культури та мистецтв. Свою творчість, основа якої — традиційні ремесла, народне мистецтво, представили майстри з Львівщини, Франківщини, Тернопілля, Закарпаття, а також місцеві умільці.
З відкриттям “Проскурівського вернісажу” хмельничан привітали представники місцевої влади, зокрема виконуючий обов’язки міського голови Костянтин Чернилевський та перший заступник голови обласної ради Віктор Адамський.
Купити тут можна було все — від сувенірів та прикрас до ковдр, килимів, вишиванок, навіть військову форму, такий товар символізував сучасні трагічні події, що відбуваються на сході країни.
І для тих, у кого у гаманцях лише монети дзвенять, також був товар — мистецькі магнітики на холодильник, оздоби для жінок та дітей, різноманітні брелоки й обереги — і все з національним колоритом. Навіть за червонця можна було щось купити.
Серед дешевих, але цікавих виробів — скляні авторські фігурки Остапа Микитки з Львівщини. З кольорового скла, тоненьких скляних паличок, які закуповує на склозаводах, у домашній майстерні чоловік виготовляє кольорових казкових героїв, підвіски, сережки тощо. Особливі його магнітики на холодильник: на гіпсову основу (у формі сердечок, рибок, квіток), розмальовану орнаментом, автор насаджує скляного півника, слона тощо. Кожен такий виріб нагадує бабусине печиво, тому, каже пан Остап, від нього одразу їсти хочеться. Крім того, кожен магнітик має символічне значення: приносить щастя, кохання, здоров’я, здійснення мрій. Остап Микитка ще й люб’язно ділився технікою виготовлення. Застерігав: хоч робота гутника-ювеліра цікава, приносить задоволення, все ж вона небезпечна, адже доводиться працювати з вогнем при високій температурі.
Підприємець з села Кути Косівського району Юрій Брянцев поділився, як його дід робить з пеньків кошики для фруктів. Дерев’яний дідовий посуд — цільний, без жодного елементу декору, надійний і привабливий. А дружина для “Проскурівського вернісажу” виготовила бавовняне хатнє взуття, низку традиційних українських прикрас: обручі, плетені браслети і ще купу всякої всячини з діалектними назвами.
“За прабабусиними секретами вишиваю сорочки. За життя створила їх тисячі, нині допомагає спеціальна машинка для вишивання. Коштує традиційний одяг від 250 до 5000 гривень. Наша івано-франківська вишивка яскрава, кольорова, хрестики дуже дрібні. Хоча вмію вишивати орнаменти й інших регіонів України”, — каже майстриня Анастасія з Івано-Франківщини.
Для оселі сучасного українця на ярмарку можна було придбати вишиті килими, котрі коштували від 600 гривень, бавовняні ковдри (від 250 гривень), залежно від розміру. 
Крім мистецьких хатніх оздоб, можна було посмакувати карпатськими сирами і хмільною медовухою.
Улюблене ремесло українців — гончарство. Його представляв молодий старокостянтинівський майстер Микола Величко, власник “Миколиної гончарні”. Серед посуду — традиційні миски, кухлі, свистки з орнаментом, чайники, графини, пляшки, чашки в японському стилі. Поєднання української культури з культурами світу — особливість творчості молодого майстра.
Сучасну техніку декупаж представляла тернопільчанка Олена Мартушевська. Авторка декорує різні дерев’яні вироби: шкатулки, годинники, браслети тощо. Каже, шанувальники особливо люблять її ключниці. На дереві авторка зображає картини сучасних художників, зокрема Євгенії Гапчинської, декупаж доповнює оздобами з гіпюру, маніжки, спеціальною ліпниною.
Серед хмельницьких майстрів на “Проскурівському вернісажі” — Олег Борисов, котрий виготовляє міні-храми з сірників, вишивальниця Ніна Гончарук, майстриня з батику Інна Сидорук, власними виробами був представлений і соціальнокультурний центр “Сорока”.
У
сі учасники ярмарку неодноразово представляли свою творчість на різноманітних фестивалях, навіть за кордоном. Тому для хмельничан їх приїзд — нагода подивитися цікаві речі, отримати естетичну насолоду або й купити якусь колоритну річ.
Аби розважити люд на торгах по-українськи, відбулося чимало цікавих конкурсів, виступів співаків та художніх колективів.
Ірина САЛІЙ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО