Хмельниччина може привабити туристів з усієї України та інших країн цікавими історико-культурними пам’ятками. Проте цей потенціал області нині розвивається мляво, а держава не поспішає допомагати у реставрації фортець. Через це наша історична спадщина повільно руйнується. Так, наприкінці минулого року обвалилася частина стіни Меджибізької фортеці. Про складність реставрації, майбутнє фортеці та довгоочікуваний історичний фестиваль “Стародавній Меджибіж” газеті “Проскурів” розповів директор Державного історико-культурного заповідника “Межи-біж” Олег Погорілець.
Хмельниччина може привабити туристів з усієї України та інших країн цікавими історико-культурними пам’ятками. Проте цей потенціал області нині розвивається мляво, а держава не поспішає допомагати у реставрації фортець. Через це наша історична спадщина повільно руйнується. Так, наприкінці минулого року обвалилася частина стіни Меджибізької фортеці. Про складність реставрації, майбутнє фортеці та довгоочікуваний історичний фестиваль “Стародавній Меджибіж” газеті “Проскурів” розповів директор Державного історико-культурного заповідника “Межи-біж” Олег Погорілець.
— Олеже Григоровичу, взимку минулого року обвалилася частина бічної стіни палацу Синявських (на фото) — архітектурної пам’ятки XVI століття. З обласного бюджету виділили гроші на протиаварійні роботи. Вони вже розпочалися й чи вистачить виділених коштів на реставрацію стіни?
— Нині перші 380 тисяч гривень освоюються. Так, столична компанія, яка раніше займалася реставрацією Києво-Печерської лаври, починає проводити інженерні дослідження щодо витривалості фортечних стін, фундаменту й розчинів. Сподіваюся, що у найближчі три місяці матимемо на руках повний комплект документації, щоб нарешті взятися за відновлювальні роботи.
Спочатку нам необхідно накрити стіну, щоб вберегти її та перекриття від опадів, які стали причиною руйнування. Для таких робіт нам вистачить виділених областю коштів. Щоб повністю відреставрувати проблемні зони фортеці й пристосувати їх до музейних потреб, необхідна допомога держави, адже такі роботи коштують десятки мільйонів. Ще у 2004 році було заплановано виділити на реставраційні роботи 34 мільйони гривень, з яких ми отримали лише п’ять. Відтоді минули роки й через карколомні стрибки гривні такі роботи стали в рази дорожчими.
— Окрім заваленої стіни, є ще проблемні зони?
— Так, є ділянки, куди ми не дозволяємо заходити відвідувачам, щоб не наражати їх на небезпеку. Туристичний маршрут пролягає лише через надійні й безпечні ділянки фортеці. Якщо пристосувати для цих потреб інші частини фортеці, зокрема підземелля, — Меджибіж став би в рази привабливішим для туристів. Наприклад, надзвичайно цікавою є подорож підземеллями, частина яких досі не розчищена. У цьому переконалися відвідувачі, які під час нещодавньої “Ночі у музеї” змогли спуститися в безпечні ділянки підземелля. 
— Минулого року ви відмінили десятий ювілейний фестиваль середньовічної культури “Стародавній Меджибіж”. Цьогоріч туристам його варто очікувати?
— Минулого року через трагічні події під Іловайськом вирішили не проводити “Стародавній Меджибіж”, адже тоді він був не на часі. Ми просто зібрали друзів фестивалю, приїхали наші колеги й родини загиблих під час Революції гідності героїв. Тоді розмовляли про перспективи майбутніх фестивалів і власне заповідника “Межибіж” у контексті трагічних подій на сході держави.
Цьогоріч у серпні ми подаруємо нашим відвідувачам грандіозний фестиваль. Він буде ювілейним, і тому туристам варто очікувати ексклюзивних заходів. Поки що про них не буду розповідати, адже це має стати приємною несподіванкою. Але у будь-якому разі варто очікувати на традиційні лицарські бої, насичену концертну й танцювальну програми, ярмарки, театр вогню… Побачене надовго залишиться у пам’яті і новачків, і постійних гостей.
— А як вплинула на кількість туристів війна на сході країни?
— Нині можна спостерігати цікавий феномен — інтерес українців до власної історії невпинно зростає. Незважаючи на політичні проблеми й економічну скруту, цьогоріч у нас більше відвідувачів. До речі, ця тенденція прослідковується і в інших регіонах. Українці стали частіше бувати у вітчизняних історико-культурних місцях. Можливо, цьому сприяє коливання курсу валюти — їхати відпочивати за кордон для більшості дорого, тому українці починають заново для себе відкривати Україну.
— Чим нині ви ще можете зацікавити туристів?
— Постійно стараємося підігрівати інтерес до Меджибожа. Наші експозиції змінюються, адже ми використовуємо не лише власні фонди, а й залучаємо до співпраці інші музеї. Так, цього року нашим основним мистецьким проектом є роботи київського художника Любомира Мартинюка, пристрастю якого є флористика. Написані ним квіти дивують енергетикою. Переконатися в їх силі відвідувачі фортеці зможуть упродовж цього літа. Окрім того, в іншій залі експонуються портрети Ісуса Христа, виконані також Любомиром Мартинюком. Планується виставка хмельницької художниці Неллі Павлової. Тобто кожен відвідувач щоразу може знайти для себе щось нове й цікаве.
Розмовляв Андрій ЯЩИШЕН
Фото автора