Патріотичний фільм “Гвардія”, всеукраїнська прем’єра якого відбулася нещодавно, створений телеканалом 2+2 і телестудією “Президент фільм Україна”. Жанр — військово-політична драма про переломні події минулого року в Україні та перших добровольців Національної гвардії. Основою сюжету “Гвардії” стали реальні історії добровольців. Кадри з Майдану в серіалі теж справжні. Але достовірності телефільму додає не лише документальне відео. Знімальним майданчиком для творчої групи стала військова частина у Василькові Київської області.
Патріотичний фільм “Гвардія”, всеукраїнська прем’єра якого відбулася нещодавно, створений телеканалом 2+2 і телестудією “Президент фільм Україна”. Жанр — військово-політична драма про переломні події минулого року в Україні та перших добровольців Національної гвардії. Основою сюжету “Гвардії” стали реальні історії добровольців. Кадри з Майдану в серіалі теж справжні. Але достовірності телефільму додає не лише документальне відео. Знімальним майданчиком для творчої групи стала військова частина у Василькові Київської області.
Отже, спершу, про сюжет фільму. У навчальному таборі формується розвідувальний взвод. Таємницям і тонкощам розвідки їх навчає досвідчений військовий, колишній афганець з позивним “Дід”, у ролі якого знявся відомий актор Олексій Горбунов. Під його жорстким керівництвом брудні, виснажені, часто без їжі й амуніції майбутні розвідники перетворюються на справжніх бійців. У фільмі розкрито весь спектр проблем сучасної української армії, де нині зустрілися представники двох учора ще ворожих сил — майданівці та беркутівці. Конфліктів між ними не уникнути.
Це перший український фільм про жахливі часи повалення безмежної влади режиму Януковича та його прихильників. У стрічці представлена велика кількість документальних фактів та архівного відео.
Головні герої фільму — одеський студент, сотник Майдану, лейтенант внутрішніх військ, кримський татарин, молодий вчений, бізнесмен, слюсар, чемпіонка з кульової стрільби. Вони — люди різних світів, віку, життєвого досвіду, переконань, бо стояли по різні боки барикад. Але їх об’єднує одне — готовність віддати життя за Україну.
З перших кадрів поринаєш в атмосферу лютого 2014-го. Розстріли Небесної сотні, палаючі шини, пекло, на яке перетворився центр столиці країни, за цими подіями слідкував увесь світ. На їх фоні постають історії життя героїв. Студент-хімік: “Сынок, почему от тебя дымом пахнет? Мамуль, я химик, а не кондитер. Был бы я им, от меня пахло бы ватрушками, а не реактивами”.
“Незламна дівчина-снайпер”, чемпіонка світу зі стрільби. Коханий освідчується їй на Майдані під свистом куль. За іронією долі його вбивають після того, як він одягає обручку на її палець. Ворожий снайпер влучає йому прямо в серце.
Кримська сім’я: “Или ты пишешь на этой бумажке заявление на русское гражданство, или я заявляю на тебя в ФСБ. “Никогда не думал, что продашь меня так дешево, милая”…
Після знайомства з головними героями у глядача виникає суперечливе відчуття. Не дотримано хронології подій, що ускладнює сприйняття фільму. То події відбуваються на Майдані, то вже йдеться про вторгнення російських військ на територію України. Хоча, можливо, саме таким був задум режисера-сценариста.
У фільмі бачимо й проблеми, які постали перед новоутвореною Національною гвардією, задумуємося над випробуваннями, які довелося пережити нашим хлопцям та яку ціну ми платимо за незалежність. Переглянувши фільм, починаєш, як би це пафосно не звучало, вважати українських солдатів, особливо добровольців, героями. Доволі критично у фільмі представлена позиція держави, адже добровольчі формування не були ні у складі МВС, ні Збройних Сил.
Звичайно ж, враховуючи, в яких умовах народжувався цей фільм через брак фінансування, по суті, на ентузіазмі його творців та акторів, можна не зважати на огріхи сценарію, режисури тощо.
Та, думається, що головний меседж фільму: “Люди, які прийшли сюди після Майдану, Революції гідності — герої, вони захищають свою Батьківщину” досягне своєї мети, достукається до сердець глядачів. Зрештою, це перша українська кінострічка на тему, яка нині хвилює наше суспільство. І вже цей факт вартує неабиякої уваги.
Аліна Котик