Світова драматургія має широкий вибір сценічних творів, у яких одвічна тема тяжіння людини до багатства є головною для розв’язання глядачем. До цієї теми українська класика зробила вагомий внесок, яким скористалися всі вітчизняні театри. Натомість гроші та мрії про них як цінність життя не має сталих часових вимірів, проблема цього вибору залишається і нинішньому, і наступним поколінням. Про це йтиметься у новій виставі обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Старицького “Сто тисяч” за п’єсою І.Карпенка-Карого.
Світова драматургія має широкий вибір сценічних творів, у яких одвічна тема тяжіння людини до багатства є головною для розв’язання глядачем. До цієї теми українська класика зробила вагомий внесок, яким скористалися всі вітчизняні театри. Натомість гроші та мрії про них як цінність життя не має сталих часових вимірів, проблема цього вибору залишається і нинішньому, і наступним поколінням. Про це йтиметься у новій виставі обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Старицького “Сто тисяч” за п’єсою І.Карпенка-Карого.
Про роботу над нею, особливості постановки розповіли журналістам її творці — режисер Данило Саричев, сценогрaф Віта Шаповаленко і провідні актори театру. Прес-конференція, що відбулася днями, продовжила започатковану добру традицію спільної зустрічі напередодні чергової прем’єри. Нинішня прем’єрна вистава є особливою: режисер-постановник і художник-сценограф нею захищатимуть свої дипломи.
За словами Даніїла Саричева, комедію Карпенка-Карого для дипломної роботи запропонував йому художній керівник театру Анатолій Пундик. “Театр повинен іти в ногу з часом. Класика завжди є актуальною, але маємо дивитися на неї по-сучасному — як крізь дзеркало часу. Отож до відомого дійства у цій комедії додаємо нових персонажів і сюжетні лінії. Вважаємо, що афера, навколо якої побудована п’єса, не є насправді головною, важливо, щоб глядач сам визначився, який шлях у житті обрати”, — такою бачить ідею режисер Даніїл Саричев. Для Віти Шаповаленко ця робота є цікавою з погляду можливості зовнішніми художніми засобами відтворити внутрішній світ героїв: з їх маренням та відчуттям реальності, життєвим наповненням. “Дещо у сценографії вистави глядачеві може виглядати несподіваним, що змінить уявлення про цей добре відомий твір”, — каже вона.
Заслужений артист України Степан Бортнічук, який виконує роль Копача, розглядає нову виставу як актуальну на всі часи: “Її можна читати як п’єси Чехова”. Його антипод у дійстві Калитка, роль якого виконує заслужений артист України Ігор Сторожук, каже, що не одразу сприйняв завдання режисера-дебютанта, але в процесі роботи зрозумів його: “Для мене ця роль у такому потрактуванні є новим етапом творчості, котрий вирізняється від звичних уже героїчних образів”.
У прочитанні класичної комедії “Сто тисяч” постановники й актори ніби продовжують жанр іншої вистави театру “Республіка на колесах”, доводячи її до фарсового звучання та враження, що мова йде не про той час і не про ту Україну Карпенка-Карого. Власне, подивившись виставу, кожен зможе зробити власні висновки. Театр імені М.Старицького це пропонує.
Володимир Разуваєв
На фото: під час репетиції нової вистави