Промисловість України перебуває нині на етапі певного відродження й освоєння нових перспектив. Насамперед, це пов’язане з необхідністю якнайшвидшого зміцнення обороноздатності держави для реального забезпечення своєї територіальної цілісності та незалежності. У середовищі промисловців виник навіть новий термін: контрконверсія, тобто відновлення виробництва продукції військового призначення. Осторонь цього процесу не залишається і Хмельниччина.
Промисловість України перебуває нині на етапі певного відродження й освоєння нових перспектив. Насамперед, це пов’язане з необхідністю якнайшвидшого зміцнення обороноздатності держави для реального забезпечення своєї територіальної цілісності та незалежності. У середовищі промисловців виник навіть новий термін: контрконверсія, тобто відновлення виробництва продукції військового призначення. Осторонь цього процесу не залишається і Хмельниччина.
Днями відбулося розширене засідання правління Хмельницького союзу промисловців і підприєм-ців (ХСПП), у порядку денного якого було зокрема питання можливості промислових підприємств брати участь у виконанні державного замовлення оборонного значення. Показово, що нинішнє зібрання промислового директорату краю було ініційоване головою обласної державної адміністрації Михайлом Загородним, а участь у ньому взяли представники Укроборонпрому, що надавало засіданню особливої ваги.
Від колись потужного оборонно-промислового комплексу Хмельницької області нині залишилися лише чотири заводи у статусі державних підприємств. Усі вони важко пережили драматичний період конверсії з масштабним зменшенням замовлень воєнної продукції та вимушеним переходом до виробництва товарів широкого вжитку. Замість складних, багатофункціональних, найсучасніших на той час систем і комплексів вони почали випускати дитячі іграшки, електрошашличниці, відра, ліхтарики, металеві полиці, лопати… Як наслідки: масові звільнення висококваліфікованих фахівців, які новим місцем роботи обрали ринки — “завод імені Горбачова”, розпродаж спеціалізованого обладнання, приміщень тощо. Характерний приклад — Красилівський агрегатний завод, де й відбулося нинішнє засідання ХСПП.
Будучи свого часу монополістом з виробництва деяких зразків воєнної техніки в СРСР, провідним підприємством-бюджетоутворювачем району, ДП КАЗ у 1998 році зупинився взагалі. Залишки трудового колективу впродовж багатьох місяців не отримували заробітну плату й чекали сумної долі “Катіону”, “Неви” в обласному центрі. Врятував завод так званий людський фактор — призначення директором підприємства колишнього головного механіка Петра Королюка. Як часто у нас нині буває, особистість вирішує те, що раніше покладалося на систему державного управління. Красилівські агрегатники з новим керівником зуміли відновити старі та зав’язати нові виробничі зв’язки, зберігши добре освоєну програму воєнної техніки та опанувавши широку гаму побутових виробів. Так, до спеціальних пристроїв для військових літаків сімейства МіГ та Су додалися газові лічильники і стабілізатори, серійне обладнання котлів опалення та водонагрівачів, супутникових антен, конвекторів тощо. Завод поступово надійно закріплювався на ринках Росії, Казахстану, Грузії, Білорусі, Молдови, а в кооперації з Рособоронпромом — з В’єтнамом, Китаєм, Індією, Малайзією. На жаль, політичні пертурбації сьогодення кооперацію з останнім практично зупинили, але водночас відкрили можливості для виконання замовлень вітчизняного оборонного відомства. Про це і йшлося на засіданні.
Представники Укроборонпрому озвучили нагальні потреби Збройних Сил, враховуючи проведення АТО на Донбасі: 30 тисяч найменувань різних вузлів, деталей та систем. Їх виробництво має покласти край залежності від Росії, але вимагає потужних спільних зусиль вітчизняного промислового виробництва. Отож до співпраці запрошуються різні підприємства, зокрема ті, котрі працюють з металом. Військові дії на Сході особливо великі проблеми виявили в артилерії з її застарілістю, розукомплектуванням, бойовими втратами. В нашій області головним підприємством з забезпечення систем артилерійсько-ракетного озброєння визначений Шепетівський ремонтний завод, де 600 працівників у три зміни вже вкомплектовують та ремонтують військову техніку. До співпраці з ним залучені й інші підприємства краю, зокрема ДП “Новатор” і ВАТ “Темп”, а також навіть з середовища малого та середнього бізнесу. Торік шепетівчани освoїли небачені до того фінансові ресурси — понад 25 мільйонів гривень, а у нинішньому році очікують ще більше фінансування від Міністерства оборони, відтак запрошують до співпраці нових партнерів. У ході засідання вони й виявилися. Зокрема ПАТ “Пригма-прес”, ВАТ “Номінал” та інші. Загалом до Укроборонпрому надійшли заявки щодо співпраці вже від 18 підприємств області. Як повідомив Михайло Загородний, між ОДА й Укроборонпромом днями мають бути підписані меморандум та відповідна угода про участь промислових підприємств Хмельниччини у державній програмі з виконання замовлень оборонного значення. Реформування структури ОДА, яке розпочалося, дозволить чіткіше координувати цю роботу.
Реально допомогти визначеним за цією угодою заводам та всім іншим підприємствам краю працювати ефективніше має досвід тих виробництв, де на практиці впроваджені енергозаощаджувальні технології. Так, на ПАТ “Укрелектроапарат” комплекс задіяних заходів дозволив зменшити використання природного газу в шість (!) разів. Власні розробки енергозберігаючої машинобудівної продукції запропонував колегам директор Красилівського агрегатного заводу Петро Королюк: твердопаливні котли різної потужності, а також у комплексі з ними акумулюючі теплові баки. На його переконання, в області величезна кількість дешевої деревини, яка не використовується, але може бути ефективним замінником дороговартісного імпортованого газу й може зменшити витрати населення в три, а промисловості — у шість разів. До кінця нинішнього року завод має виготовити 30 тисяч твердопаливних котів, які мають знайти своє призначення не лише на території Хмельниччини.
Ось так після тривалої перерви, пов’язаної з суспільно-політичними та економічними змінами в країні, директорат реального сектора економіки краю визначив не лише звичні для себе больові точки, а й конкретні напрямки подальшої спільної роботи, зокрема у царині контрконверсії. Як висловився в ході засідання президент ХСПП Іван Дунець: “Обмін досвідом у нашому середовищі — річ корисна і важлива, але головне нині — спільна робота з владою щодо росту промислового виробництва та підприємництва як фундаменту державної незалежності й забезпечення добробуту людей”.
Володимир Разуваєв