Адміністративно-територіальна реформа в Україні нарешті набуває зримих рис, зокрема щодо реалізації законодавства про добровільне об’єднання громад. На практиці цей процес розпочався ще до його офіційного ухвалення Верховною Радою, але нині постає питання щодо його прискорення, враховуючи вибори до органів місцевого самоврядування та реформування самої системи.
Адміністративно-територіальна реформа в Україні нарешті набуває зримих рис, зокрема щодо реалізації законодавства про добровільне об’єднання громад. На практиці цей процес розпочався ще до його офіційного ухвалення Верховною Радою, але нині постає питання щодо його прискорення, враховуючи вибори до органів місцевого самоврядування та реформування самої системи.
Минулого тижня міська влада зробила відповідні кроки у цьому напрямку — перше засідання провела робоча група з формування територій. Його учасники обговорили можливості приєднання до міста найближчих селищних громад.
Як зазначив головуючий на засіданні секретар міської ради, виконуючий обов’язки міського голови Костянтин Чернилевський: “Об’єднання територіальних громад — справа складна, потребує детального і всебічного вивчення. Поки що ніхто не звернувся до нас щодо об’єднання. На наше переконання, це питання мають вирішувати громади, а не їхні нинішні керівники, отож саме їм треба надавати пропозиції, а голови сільських і селищних рад мають розуміти, що ця справа робитиметься на користь територіальних громад і всієї держави”.
Члени робочої групи по-різному оцінюють завдання щодо об’єднання міської та селищних територіальних громад та його перспективи.Так, на думку депутата міської ради Володимира Швеця, реальний позитив від цього об’єднання матимуть лише приєднані до міста громади: у сфері освіти, охорони здоров’я, благоустрою територій, транспортному сполученні. Місто виграватиме лише у стратегічній перспективі. За словами його колеги по міській раді Дмитра Шевченка, майбутнє збільшення населення міста внаслідок об’єднання громад дозволить розширити можливості для подаль- шого розвитку. Крім того, реальним, наприклад, стане використання аеропорту, розташованого на землях району, з’явиться територія для будівництва сміттєпереробного заводу тощо. Депутат міської ради Сергій Мандзій вважає, що спочатку необхідно розробити стратегічний план розвитку міста, а згодом визначати, що варто додати: “Сільським громадам потрібен свій економічний розвиток: інвестиції, малий та середній бізнес, але про це вони мають подбати самі. Об’єднуватися треба за таких умов”.
Голова комітету самоорганізації населення мікрорайону Книжківці Оксана Зіменко навела приклад приєднання свого часу її села до обласного центру: “Завдяки цьому наша громада отримала дороги, зовнішнє освітлення, нову школу, розвинену інфраструктуру і цей процес триває постійно. Тобто всі переваги об’єднання ми відчули ще 30 років тому”. Щодо цього лунала і протилежна думка: у місті є вулиці й дороги, які треба доводити до належного рівня, а ми це будемо робити у приєднаних територіях. Як це сприйматимуть хмельничани?
Виконавчий директор регіонального відділення Асоціації міст України Петро Калинюк звернув увагу на те, що в області процес об’єднання сільських громад розпочався вже давно. Як приклад — Лісові Гринівці, сільська рада якого активно приєднує до себе сусідні територіальні громади. Проте більшість голів сільських рад області проти об’єднання, адже бояться позбутися своїх посад. Ось думка начальника управління житлово-комунального господарства міської ради Віктора Чапайди: “Уряд чітко визначив термін цієї реформи — нинішній рік. Отож маємо скористатися досвідом Польщі, щоб швидше та ефективніше її реалізувати. Чим більше заохотимо сільських громад, тим більше отримаємо коштів з держбюджету на реформу і збільшимо свої потенціали”.
Чимало зауважень стосувалося механізму процесу об’єднання, його реального впровадження. Згідно з прийнятим законодавством об’єднання громад має починатися з широкого обговорення на місцях, подальшого ухвалення на міському, районному та обласному рівнях. Практика громадських слухань доводить, що навіть в обласному центрі не так просто зібрати людей, що вже казати про сільські громади, де ще не звикли до таких демократичних засад. Ішлося й про хибність перспектив щодо додаткових територій: всі землі на селі розпайовані абo вже забудовані, вільних немає взагалі. Відтак спочатку треба визначати реальні ресурси цих територій, а “не обіцяти їм золоті гори”.
Керуюча справами міськвиконкому Людмила Черевченко акцентувала на тому, що закон про добровільне об’єднання громад виписаний лише у загальних формах, на практиці ще не апробований, отож необхідні додаткові підзаконні акти. “Тому маємо поки що вести на місцях попередню роз’яснювальну роботу, йти до громад з конкретними пропозиціями”, — каже вона.
Обговоривши реальні можливості та найближчі перспективи об’єднання територій, робоча група визначила перелік сільських громад, з якими місто розпочне відповідну розмову: Шаровечки, Олешина, Шумівців, Ружичанки, Лісових Гринівців. Можлива також співпраця з громадами деяких інших сіл, зокрема Давидковець. Фахівці групи мають підготувати порядок проведення громадських слухань у цих селах з відповідним інформуванням населення.
Володимир Разуваєв